Свої колючки кактуси використовують як для захисту, так і для розселення на нові території.
Всі кактуси колються, але мало хто замислювався, чи відрізняються колючки одного виду кактусів від колючок іншого виду. Дослідники з Іллінойського університету в Урбані-Шампейні задумалися - і вирішили перевірити механічні властивості колючок від шести різних кактусів на різних матеріалах, від синтетичних матеріалів до свинячого і пташиного м'яса. Для колючок вимірювали в першу чергу силу, з якої їх потрібно увігнати в субстрат, а також наскільки легко їх потім витягнути. Природно, колючки також розглядали під мікроскопом, щоб зрозуміти, як їх будова пов'язана з механічними властивостями.
У статті Proceedings of the Royal Society B говориться, що у таких кактусів, як опунція багатоколючкова або циліндропунція виблискує, колючки покриті крихітними зазубринами, завдяки яким колючка легко входить в м'ясо, але потім її дуже важко витягнути назад - зазубрини заплутуються у волокнах тканини. Колючки циліндропунції входять в плоть настільки міцно, що при спробі їх вийняти швидше відірветься шматок кактуса, ніж колючка вийде геть.
А ось у ехінокактуса Грузона все навпаки: його колючки гладкі, але при цьому їх досить важко проштовхнути в субстрат. З іншого боку, якщо така колючка проткнула м'ясо, потім вона вже легко виходить назовні.
Автори роботи пояснюють такі відмінності тим, що колючки потрібні кактусам для різних цілей. Ті, які важко входять в тіло, але легко виходять, потрібні в першу чергу для захисту - тому, хто захоче з'їсти кактус, буде дуже боляче. Колючки ж з зазубринами, хоча теж виконують захисну функцію, потрібні для дещо ще: шматок кактуса, який залишиться разом з колючкою на тілі тварини, потім відвалиться в іншому місці і там проросте; іншими словами, таким непростим чином кактус розселяється на нові землі.
За матеріалами ScienceNews.