До думки «електронних мізків» діти прислухаються так само, як і до думки своїх однолітків.
Зараз є роботи, які здатні зайняти дитину бесідою, допомогти в навчанні іноземної мови або усного рахунку. Розвиток технологій штучного інтелекту зробить роботів більш соціальними, і можна уявити, що в найближчому майбутньому вони стануть звичними асистентами вчителів у школах. Але як самі діти сприймають роботів? І чого в дійсності роботи можуть навчити дітей і як на них впливатимуть?
Щоб зрозуміти, як розвиватимуться взаємини дітей та андроїдів, науковці з Університету Плімута та Білефельдського університету звернулися до робіт психолога Соломона Аша, який у середині минулого століття вивчав взаємодію людей та схильність до конформізму. Аш показував учаснику експерименту кілька ліній, які потрібно було порівняти за довжиною. При цьому чоловік перебував серед інших людей, які на прохання експериментатора давали свідомо неправильні відповіді. З'ясувалося, що через колективну думку групи учасники експерименту найчастіше теж давали неправильні відповіді.
Для дітей, з одного боку, авторитет належить вчителю, з іншого - для них важлива думка однолітків. Притому відомо, що діти молодшого віку із задоволенням контактують з роботами-андроїдами. Анна-Ліза Воллмер (Anna-Lisa Vollmer) і її колеги порівняли, наскільки вагомою для людей різного віку буде думка групи однолітків і групи андроїдів. Як і в дослідженні Аша, учасників експерименту оточували «підсадні качки» - люди і андроїди, які давали неправильні відповіді навіть у тих випадках, коли довжина ліній сильно різнилася.
Спочатку дослідники подивилися на поведінку дорослих. У групі однолітків дорослі підкорялися загальній думці і частіше давали невірні відповіді, диктуються оточуючими. З роботами ж було все інакше - їх впливу доросла людина не підкорялася.
А ось молодші школярі, яким було від семи до дев'яти років, підпорядковувалися і соціальному тиску однолітків, і соціальному тиску роботів-андроїдів. Самостійно діти давали правильні відповіді в середньому в 87% випадків, а перебуваючи в компанії роботів- «брехунів» - у 75% випадків, як пишуть автори роботи у своїй статті в Science Robotics.
У такого ефекту є і позитивні, і негативні сторони, вважають дослідники. Зрозуміло, вплив роботів можна використовувати для навчання і виховання, але в той же час роботи можуть спровокувати не дуже хорошу поведінку або ж закласти в дитину переконання, потрібні не стільки їй самому, скільки кому-небудь іншому. Втім, роботи, навіть найрозумніші, не можуть самі придумати жодних переконань, тож неналежна поведінка роботів все одно впирається в «людський фактор».