Крім поживних речовин і води, повилиці від рослини-господаря потрібні ще й копії господарських генів.
Повилика не має ні листя, ні коріння, оскільки є справжнім паразитом, в буквальному сенсі висмоктує соки іншої рослини. Вона обвивається навколо господаря і за допомогою спеціальних «присосок» - гаусторій витягує з нього воду з поживними речовинами. Але, як виявилося, рослина-вампір цим не обмежується - дослідники з Політехнічного університету Вірджинії з'ясували, що повиліка ще й користується чужими генами.
Зрозуміло, що в чужій рослині можна знайти не тільки воду і цукру, але й інші біологічні молекули, в тому числі і ті, які потрібні для реалізації генетичної інформації. Деякий час тому Джеймс Вествуд (James Westwood) і його колеги виявили, що повилика разом з поживним соком бере від своїх господарів матричну РНК, яка служить інформаційним посередником між генами і білоксинтезуючим апаратом. Тут дослідникам захотілося з'ясувати, як багато РНК переходить від рослини до рослини і взагалі, чи є це закономірністю, а не випадковістю.
В експерименті повиліку «нацьковували» на двох її звичайних господарів, томат і Arabidopsis. Потім аналізували всю РНК, яку можна було знайти в паразиті і в господарі. Як пишуть автори роботи в Science, незважаючи на те, що молекули РНК відрізняються підвищеною чутливістю і легко руйнуються, міжвидовий бар'єр вони долали без проблем: майже половина видів господарської мРНК переходила в повилику. Це означає, що тисячі активних генів рослини-господаря працювали не тільки на свого законного власника, але і на «вампіра», який присмоктався. Втім, і від повилики частина мРНК переходить тому, на кому вона паразитує, тобто потік мРНК насправді двосторонній. (Повилика віддає чверть своїх мРНК.) Автори роботи вважають, що так паразит може якось послаблювати захист господаря, тобто мРНК повилики може бути чимось на зразок генетичного троянського коня.
Слід, втім, підкреслити, що поки невідомо, навіщо паразиту потрібні РНК-копії генів господаря. Дослідникам вдалося довести, що РНК-обмін дійсно має місце, і що він набагато інтенсивніший, ніж можна було очікувати (особливо якщо врахувати, що про РНК взагалі ніхто не думав, що вона може служити засобом міжрослинного спілкування). Однак саме інтенсивність потоку молекул говорить про те, що повилиці і справді для чогось потрібні господарські гени; залишилося зрозуміти, для чого саме.
За матеріалами LceScience.