Космічний апарат «Розетта» після прибуття в околиці комети 67Р/Чурюмова-Герасименко продовжив виконання програми цієї унікальної експедиції.
Після виконання руховою установкою коригуючого маневру швидкість космічного апарату змінилася на 1м/с, і апарат вийшов на початкову ділянку орбіти зближення з ядром комети. Вже отримані і передані на Землю нові і ще більш докладні в деталях знімки ядра комети з відстані в 130 і 120 кілометрів від її поверхні.
Знімки, виконані за допомогою спектроскопічної інфрачервоної камери дистанційного спостереження OSIRIS (Optical, Spectroscopic, and Infrared Remote Imaging System), що знаходиться на борту станції, показують в деталях ряд особливостей поверхні ядра комети-цілі. Навіть на перший погляд поверхня цього, загалом-то, невеликого небесного тіла (розміром 3 * 5 км), має вельми складний рельєф, на якому чітко видно валуни, круті скелі, кратери. Є і відносно рівні майданчики поверхні (див. фото 1).
На іншому знімку (фото 2) крупним планом показаний фрагмент поверхні частини здвоєного ядра комети Чурюмова-Герасименко, отриманого з борту станції з відстані в 120 км. На знімку в лівій частині кадру, як наголошується в коментарях ESA, чітко розрізняється «голова» комети, яка кидає тінь на «шию і тіло» комети, які розташовані праворуч.
Звичайно, такого роду подробиці поверхні неможливо розглянути на знімках ядер комет, зроблених у попередні роки космічними апаратами здійснили польоти до ряду комет Сонячної системи.
Першими такими знімками були фотографії комети Галлея, зроблені ще в 1986 році під час космічних експедицій вітчизняних автоматичних апаратів «ВЕГА-1» і «ВЕГА-2» на прогоновій траєкторії при зближенні з ядром комети-цілі. (Дослідження довгоперіодичної комети Галлея проводилися радянськими вченими в рамках міжпланетного проекту «Венера-Галлея - ВЕГА»).
Потім пішли інші кометні експедиції. На фото 3 представлені також знімки і порівняльні розміри ядер інших різних комет, отримані в рамках різних проектів NASA і ESA, проведених у 2000-ті роки.
В даний час космічний апарат «Розетта» приступив до виконання відповідального етапу траєкторного зближення з ядром комети до висоти над її поверхнею менше 10 км.
Апарат буде поступово, з використанням ряду коригуючих імпульсів рухової установки, наближатися до комети за досить складною просторовою траєкторією. Саме поступово, оскільки безпосереднє виведення і захоплення станції на низьку супутникову «навколокометну» орбіту практично неможливе на увазі дуже малої гравітуючої маси ядра комети.
На сайті ESA представлено відеоролик траєкторного зближення станції з ядром комети.
На підставі результатів картографування ядра комети планується детальне вивчення і вибір місця посадки відокремлюваного наукового модуля вагою 56 кг на поверхню комети Чурюмова-Герасименко.
За матеріалами ESA
Ілюстрації ESA.