Виконуючи обльоти комети Чурюмова-Герасименко і готуючись до посадки на ядро, космічний апарат «Розетта» проводить зйомки і картографування її поверхні, а також дистанційні дослідження.
Зараз комета, яка по своїй орбіті наближається до Сонця, показує ознаки поступово наростаючого збільшення активності. Це видно і за знімками, отриманими за допомогою бортової системи обробки зображень OSIRIS (Optical, Spectroscopic, and Infrared Remote Imaging System).
Якщо на фотографіях, отриманих ще кілька місяців тому, були помітні відносно невеликі, локальні газопилові викиди в районі «шиї» двоголової комети, то тепер знімки OSIRIS показують, що пил виділяється на поверхні практично всього ядра комети.
«Зроблені знімки дають нам більш повну картину фізичних процесів, що відбуваються в ядрі і на поверхні комети», - говорить науковий керівник програми OSIRIS Хольгер Зіркс (Holger Sierks) з Інституту досліджень Сонячної системи Макса Планка (Німеччина). Важливо те, що зображення однієї і тієї ж ділянки поверхні, отримані з різних точок орбіти обльоту і під різними кутами, дозволяють краще представити тривимірну картину газопильових викидів ядра комети, а також динаміку цього процесу в часі ".
Обрана для посадки наукового модуля «Філа» ділянка «J» (майданчик на меншій частині ядра комети), залишається поки місцем відносно спокійним. Однак є ознаки того, що нові осередки активності незабаром повинні з'явитися приблизно в 1 км від місця майбутньої посадки. Це, як очікується, дозволить спостерігати і вести вивчення складних «кометних» процесів з більш близької відстані.
Цікаві результати дистанційного дослідження складу викидів з ядра комети за допомогою двох бортових мас-спектрометрів ROSINA (Rosetta Orbiter Spectrometer for Ion and Neutral Analysis) представили нещодавно вчені Бернського університету (Швейцарія).
Також на початку серпня (тоді Розетта перебувала в 120 км від ядра арного) датчики космічного апарату.
У звіті від 11 вересня склад газів, виявлених спектрометрами ROSINA, розширився: вода, чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), аміак (NH3), метан (CH4), метанол (CH3OH). Востаннє
, коли комета ще більше наблизилася до Сонця, а космічний апарат - до комети, датчики апарату, «вдихаючи пари» 67P/C-G, виявили молекули формальдегіду (CH2O), сірководорода (H( H) Коли космічний апарарт наблизився на відстань менше 10 кілометрів від ядра комети-цілі, до цього ряду приєднався важкий ізотоп сірки 34S.
Коментуючи отримані результати, Кетрін Алтвегг (Kathrin Altwegg), науковий керівник програми ROSINA, зазначила: "Хоча комета зараз знаходиться досить далеко від Сонця, суміш молекул, виявлених навіть зараз в комі комети дивно багата... Якби ми захотіли оцінити в цілому «запах комети», то ми б відчули досить сильний запах сірководню, аміаку, з домішкою задушливого аромату формальдегіду. До нього додайте невеликі домішки аромату гіркого мигдалю (HCN), легке дунування алкоголю (CH3OH), оцтовий аромат діоксиду сірки (SO2) і нотку солодкуватого аромату дисульфіду вуглецю (CS2) - і ви отримаєте уявлення про «парфум» нашої комети... Складена суміш перерахованих запахів навряд чи буде привабливою... Однак слід враховувати, що щільність цих молекул досить низька, а головна частина коми складається з води і вуглекислого газу, змішаного з чадним газом ".
Не виключено, звичайно, що цей попередній список надалі розшириться і буде доповнений новими компонентами, зі збільшенням активності комети в міру наближення її до нашого світила.
Згодом, напевно, буде дуже цікаво зіставити вже уточнений склад комети 67P/C-G, яка, як і більшість комет Сонячної системи, «родом» з крижаного поясу Койпера, і недавньої «марсіанської гості» - комети С/2013 А1 (Сайдінг Спрінг). Ця комета, як вважають вчені, потрапила в нашу Сонячну систему з далекої кометної хмари Оорта. Такий порівняльний аналіз дасть більш повне розуміння фундаментального хімічного складу сонячної туманності, з якої виникла наша Сонячна система, і в кінцевому рахунку, з'явилося і саме життя на Землі.
За матеріалами ЄКА (1,2)