Корейські вчені знайшли ефективний поглинач водню, який може зробити водневу енергетику реальною.
Такий диво-накопичувач водню, здатний звернути близько 7.6 вагу.% або 65кг водню на кубометр адсорбенту «розрахували» дослідники з Сеульського університету на комп'ютері. Його основою став поліацетилен, до вуглецевого ланцюга якого приєднали атоми титану.
Успіх до корейських вчених-теоретиків прийшов не відразу. Раніше вони сумлінно пройшлися по всіх перспективних кандидатах на матеріал-накопичувач водню. Із загальних міркувань і на базі раніше виконаних розрахунків вчені зупинилися на так званих органометалевих сполуках з лінійними полімерними ланцюгами, на які були щеплені титан, скандій або ванадій. Були обраховані різні комбінації ланцюгів і металевих атомів. Ось тут і виявилося, що найвищою ємністю за зверненою адсорбцією водню володіє саме поліацетилен (sic-форма) з атомами титану.
Нагадаємо, що суть проблеми, вирішуваної матеріалознавцями - відсутність ефективного поглинача водню, здатного замінити балон у 300 атмосфер або посудину Дьюара зі скрапленим воднем. Рентабельним для енергетики вважається рівень щільності водню в накопичувачі 45кг/м3, який не тільки досягнутий, але і перевершений у запропонованому корейськими дослідниками матеріалі.
Цікаво, що поліацетилен не вперше опиняється в центрі уваги. У 1977-1978 рр. саме у цього матеріалу - вперше для полімерів - була виявлена електропровідність. Правда, як виявилося, величина провідності в поліацетилені, та й в інших електропровідних полімерах невелика, не більше 10 С/см. Але цей напрямок матеріалознавства інтенсивно розвивався, і з тих пір було синтезовано багато електропровідних полімерів. Сам поліацетилен на тлі інших матеріалів цієї групи виявився досить примхливим і нестабільним, тому реальних застосувань йому не знайшли, і він залишався зручним об'єктом модельних розрахунків.
І ось тепер поліацетилен знову має шанс прославитися. Правда, перевірити властивості віртуального матеріалу поки неможливо, так як хіміки поки не цілком впевнені, що такий матеріал можна взагалі синтезувати.