Новий хімічний аналіз залишків їжі суттєво змінив уявлення про раціон жителів неолітичної Англії.
Будівельники Стонхенджа виявилися м'ясоїдами. Вони не тільки варили і запікали м'ясо в горщиках, а й смажили його на відкритому вогні. Про це йдеться в дослідженні групи археологів з Йоркського університету та Університету Шеффілда (Великобританія), опублікованому в журналі Antiquity.
Автори роботи вивчали залишки їжі на фрагментах кераміки і кістки тварин з поселення Даррінгтон-Воллс. Воно знаходиться в трьох кілометрах від Стонхенджа і існувало в той же самий час. Вважається, що саме жителі Даррінгтон-Уоллс побудували найвідомішу мегалітичну споруду.
Виявилося, що горщики, фрагменти яких були знайдені в оселях, використовувалися для приготування їжі тваринного походження, включаючи свинину, яловичину і молочні продукти. Водночас кераміка, що походить з культових споруд, використовувалася тільки для молочної їжі.
Такий розподіл залишків їжі показує, що молоко і сир вважалися особливими продуктами, і їх могли дозволити собі небагато, або, що молочні продукти використовувалися в громадських церемоніях.
Незвично те, що ознак приготування рослинної їжі дуже мало. Велика частина залишків вказує на м'ясний раціон жителів Даррінгтон-Уоллс. Особливою «любов'ю» користувалася свинина. Аналіз кісток показує, що більшість свиней були вбиті до того, як набрали максимальну вагу. Це, на думку дослідників, говорить про те, що забій тварин був запланованим і відбувався восени і взимку, а також про те, що м'ясо їли в святковий день.
Основними методами приготування м'яса було запікання, варіння і смаження. Ймовірно, варили і запікали м'ясо в осередках, які перебували в оселях. Більшу частину м'яса смажили на вогні, під відкритим небом.
На поселенні знаходили кістки з усіх частин скелета тварин. Останнє свідчить про те, що в Даррінгтон-Уоллс приганяли худобу, а не приносили окремі шматки туш. Ізотопний аналіз показав, що з'їдені тварини походили з різних місць, деякі з них знаходилися далеко від поселення. Це вимагало організації великої кількості людей, яких залучали звідусіль. Таке було навряд чи можливе в умовах використання примусової праці, вважають автори статті.
«Жителі поселення і його гості мали спільне розуміння того, як їжа повинна бути приготована і з'їдена», - говорить доктор Олівер Крейг (Oliver Craig), провідний автор дослідження, лектор в Йоркському університеті.
Стонхендж, один з найвідоміших у світі археологічних об'єктів, досі перебуває під пильною увагою фахівців. Так, минулого року було опубліковано масштабне дослідження околиць пам'ятника. В результаті чотирирічної роботи були виявлені 17 раніше невідомих ритуальних комплексів, які існували в той же час, що і Стонхендж. Сама конструкція, як показують недавні роботи, виникла не на порожньому місці. Її будівельники були осілими, знали сільське господарство і жили в тутешніх місцях протягом тисячоліть.
За матеріалами Past Horizons