На відміну від багатьох інших вірусів, які перейшли до людей від тварин, вірус ATCV-1 потрапив до нас від водоростей. Але поки що ні в чому серйозному він помічений не був - якщо не брати до уваги легкого ослаблення деяких функцій мозку.
Не варто дивуватися тому, що деякі віруси (наприклад, вірус грипу) можуть переходити до людини від тварин - від свиней, мавп, тощо. Зрештою, і людина, і свиня відносяться до ссавців, і спільних рис у наших клітин більш ніж достатньо. Але ось хто дійсно гідний подиву, так це вірус ATCV-1 (Acanthocystis turfacea Chlorella virus 1), який, як вважається, прийшов до нас від прісноводних зелених водоростей.
Виявили його в людському мозку ще кілька років тому, проте довго не могли вирішити, як він туди потрапив: чи то живу людину заразив, чи то проник вже після смерті. Але потім Роберт Йолкен (Robert H. Yolken) і його колеги з Медичної школи Університету Джона Хопкінса (США) з'ясували, що ATCV-1 живе в горлі психіатричних хворих. Дослідники шукали патогени, які можуть впливати на розвиток психоневрологічних захворювань, так що цей водорослевий вірус запідозрили в тому, що він дає поштовх деяким психічним аномаліям.
ATCV-1 можна знайти не тільки у хворих, а й у цілком здорових людей. Однак, коли майже у сотні здорових носіїв вірусу перевірили когнітивні здібності, то з'ясувалося, що у 43% з них є невеликі відхилення в зорових здібностях - заражені ATCV-1 на 10% гірше виконували візуальні тести. Крім того, вони не так довго, як незаражені, могли утримувати на чомусь свою увагу. Варто підкреслити, що мова не йде про сильний розлад функцій мозку, які можна було б кваліфікувати як хворобу, але все ж відхилення від норми були досить значним.
Але, можливо, відхилення виникли через якісь інші фактори, які на 43% збіглися з присутністю вірусу? Щоб перевірити це, дослідники заразили ATCV-1 мишей (те, що зараження пройшло успішно, перевіряли по антитілах проти ATCV-1 - якщо антитіла з'явилися, значить, вірус в організмі залишився). У статті в Proceedings of the National Academy of Sciences автори пишуть, що миші з вірусом довше шукали вихід з лабіринту і витрачали менше часу на обстеження нового об'єкта (що можна інтерпретувати як нездатність утримати увагу). Одночасно у інфікованих тварин знайшли деякі зміни в активності майже 1 300 генів у клітинах гіпокампу, що відповідає за пам'ять і орієнтацію в просторі. Деякі з генів контролювали імунні процеси, від інших залежала реакція нейронів на нейромедіатор дофамін. Сам вірус у мозку не знайшли, однак він міг би впливати на роботу мозку опосередковано, дратуючи імунітет.
Що до людей, то поки не можна сказати, наскільки зміни в когнітивних функціях позначаються в цілому на поведінці і психіці людини. Крім того, нагадаємо, що більш ніж у половини учасників експерименту наявність вірусу в організмі ніяк не відбивалося на роботі мозку. Звичайно, медичні наслідки від ATCV-1 ще будуть вивчати, однак зараз найцікавіше питання - це як вірус, що спеціалізується на водоростях, раптом зміг проникнути в тваринну клітку?