Таня Шиллінг, професор фізики з Люксембурзького університету, і її колеги стверджують, що парафін утворює структури, подібні до рідких кристалів.
Парафін отримують як побічний продукт при перегонці нафти і використовують безліччю способів - в косметиці, медицині, для виготовлення мастильних матеріалів і свічок. На макрорівні процес кристалізації парафіну вивчено в деталях, а ось про те, що відбувається на мікроскопічному рівні, було відомо небагато. Тому Таня Шиллінг і члени її наукової групи Мухаммед Анвар і Франческо Турчі вирішили подивитися, як поводяться молекули сполук, що утворюють парафін при переході з розплаву переходить у кристалічний стан.
Вони змоделювали поведінку ейкозана - парафіну вуглеводневої молекули, що містить 20 атомів вуглецю, і дійшли висновку, що при кристалізації його молекули шикуються подібно молекулам в рідких кристалах. Модельна поведінка ейкозана при кристалізації нагадує процеси, які використовуються в технології виготовлення рідкокристалічних дисплеїв, у тому числі ТВ-екранів.
Професор Шиллінг вважає, що результати дослідження, опубліковані в The Journal of Chemical Physics, знайдуть застосування в технологіях виготовлення пластику. Більшість виробів з пластику, якими ми користуємося в повсякденному житті, отримують методом лиття: розплав пластику під тиском впорскують у форму і охолоджують. Розуміння того, що відбувається при цьому на молекулярному рівні, допоможе уникнути дефектів у процесі лиття.
За матеріалами University of Luxembourg