Нова модель штучної матки майже на місяць замінила недоношеним ягнятам справжню матір.
Недоношена дитина не готова до самостійного життя, і передчасна зустріч із зовнішнім світом часто закінчується для неї сумно. Особливо це стосується дітей, які народилися не просто рано, а занадто рано - до 26-го тижня вагітності. Існують методи, що дозволяють врятувати життя дитині, яка з'явилася на світ між 22-м і 23-м тижнями, проте смертність таких дітей все одно залишається високою - до 90%. І навіть якщо дитина вижила, їй у майбутньому загрожують хвороби, пов'язані з недоношеністю.
У таких випадках дуже корисним виявився б пристрій, за допомогою якого можна було б «донашувати» плід, який був би замінником материнської матки. Такі пристрої активно розробляють, проте досі моделі штучних маток були не цілком досконалі: наприклад, одна з них підтримувала життя недоношеному козеняті протягом 22 днів, але тварину доводилося тримати на апараті штучного дихання, постійно проводити діаліз крові, і, крім того, м'язи козеня залишалися настільки слабкими, що він взагалі не міг рухатися.
Нова ж модель, яку описують у Nature Communications дослідники з Центру ембріонального розвитку при Філадельфійській дитячій лікарні, підтримує недоношений плід протягом 28 днів - експерименти ставили на ягнятах, які народилися на 110-115-й день, тоді як нормальна вагітність у овець триває 152 дні; якби мова йшла про людину, це був би якраз 22-24-й тиждень. І під час дозрівання і після ягнята залишалися цілком нормальними і здоровими - очевидно, завдяки деяким особливостям нового пристрою.
Відомо, що легені у сильно недоношеного плоду ще не в змозі працювати з повітрям, і саме тому, що недоношеним дітям доводилося дихати самим, у них потім виникали проблеми з легенями, які розвивалися з аномаліями. У новій штучній матці плід лежить у пластиковому мішку, але навколо нього не повітря, а особлива рідина, що імітує амніотичну рідину в материнській утробі. Газообмін же в крові забезпечувала зовнішня приставка, що працювала як плацента: кров ягнят по штучній пуповині надходила в цю «плаценту», яка видаляла з крові вуглекислий газ і насичувала її киснем.
Крім того, серце ягнят працювало саме - за словами авторів роботи, якщо до кровотоку підключити який завгодно, нехай навіть дуже слабкий зовнішній насос, то недорозвинене серце піддасться перевантаженню. Плід у штучній матці був повністю захищений від перепадів температури, тиску, освітленості і, зрозуміло, від інфекцій; спеціальна електроніка постійно стежила за його фізіологічними параметрами.
Через 28 днів виявилося, що у ягнят легені цілком здорові і працюють так само, як у звичайних ягнят, які народилися в належний термін; інші органи - мозок, печінка і т. д. - теж були в порядку. Одному з них чотири місяці, іншому ж вже більше року.
Найближчим часом дослідники хочуть повторити експеримент з тваринами і потім перейти на дітей; але перед тим, як переходити до клінічних випробувань, необхідно буде підігнати розміри штучної матки за людською міркою (оскільки рано народжені діти менше ягнят) і дізнатися, які речовини і в яких пропорціях потрібно додавати в штучну амніотичну рідину - очевидно, що у різних видів звірів її склад повинен хоча б трохи, але відрізнятися.