Дослідники з Інституту каталізу СО РАН (ІК СО РАН) представили свою нову розробку - гігростати нового типу, якими відразу зацікавилися музейники і співробітники бібліотек.
Для змісту музейних предметів і старовинних книг вологість повітря повинна становити 40 - 65%, яку не завжди можливо забезпечити при транспортуванні, тимчасовому зберіганні та експонуванні рукописів, картин і музейних цінностей. Традиційно завдання підтримки необхідної вологості повітря вирішується за допомогою систем кондиціонування, нестача яких - підвищений шум, невелика продуктивність (швидкість осушення повітря) і використання фреонів, а також інших газів, які вважаються частково відповідальними за створення парникового ефекту.
Для регулювання вологості повітря в приміщеннях використовуються також гігростати - речовини, що складаються з суміші солей, в які обов'язково входять кристалогідрати. Наприклад, суміш солей NaBr і NaBr 10H2O при кімнатній температурі забезпечують відносну вологість 34-36%. Хімікам відомий широкий набір сумішей солей, що дозволяє підтримувати практично будь-який діапазон вологості.
В ІК РАН (м. Новосибірськ) розробили гігростат нового типу, що має ряд переваг порівняно зі своїми попередниками. Новий гігростат також являє собою двокомпонентний сольовий сорбент води, однак складається він з наночастинок, а не масивних кристалів, як у звичайних гігростатах. Склад двокомпонентної солі тримається розробникам у секреті. Як пояснив керівник розробки, доктор хімічних наук Юрій Арістов, ця речовина нагадує губку, з тією тільки різницею, що її не можна витиснути.
Гігростат поміщають у прозору вітрину, в якій розміщуються збережені експонати або книги. Завдяки нанорозмірній структурі сорбенту головна експлуатаційна характеристика гігростату - буферна ємність, в кілька разів більша, ніж у кристалічних аналогів. Тому для досягнення необхідної вологості повітря потрібно в кілька разів менше сорбенту, ніж зазвичай. Крім того, його кондиціонування (долив або відкачування води) можна здійснювати в кілька разів рідше, а значить і вітрину з цінними експонатами не потрібно буде часто відкривати.
Першими оцінили розробку Державна публічна науково-технічна бібліотека (ДПНТБ) СО РАН і музей історії народів Сибіру в Інституті археології та етнографії СО РАН, де сьогодні зберігаються мумії епохи раннього залізного століття з алтайського плато Укок.
Активний інтерес до винаходу вже виявили Ермітаж і Британський музей. За словами директора ДПНТБ СО РАН доктора технічних наук Бориса Єлєпова, комерційна ніша для застосування розробки вчених Інституту Каталізу СО РАН існує, і вона величезна.
Голова СО РАН Микола Добрецов висловив думку, що заробляти цей винахід, звичайно, має, але не на вітчизняних музеях, яким даний пристрій повинен надаватися в якості допомоги.