Сірководень пригнічує окислювальний стрес і запальні процеси, які часто супроводжують антиретровірусну терапію, допомагаючи тримати вірус під замком.
Вірус імунодефіциту стримують антиретровірусною терапією: людині з ВІЛ дають відразу кілька ліків, які пригнічують різні вірусні білки, не даючи ВІЛ розмножуватися, формувати вірусні частинки, взаємодіяти з клітинними рецепторами тощо. ВІЛ належить до ретровірусів - ця група вірусів вміє вбудовуватися в клітинний геном; і якщо обставини несприятливі (наприклад, через ту саму терапію), ВІЛ надовго засипає - він сидить у геномі, але його гени неактивні, нових вірусних білків і вірусних частинок у клітці не з'являється.
Однак бувають випадки, коли вірус раптом йде від терапії. Крім того, від її ліків бувають побічні ефекти - в клітці накопичуються токсичні молекули, посилюється окислювальний стрес тощо. У підсумку все обертається великим запаленням і пошкодженням внутрішніх органів. Тобто, з одного боку, стоїть завдання зробити антиретровірусну терапію більш ефективною і безпечною, з іншого - знайти такий засіб, який дозволяв би на час відпочити від неї, не боячись, що вірус прокинеться і запрацює в повну силу.
Співробітники Індійського наукового інституту в Бангалорі пропонують як такий засіб сірководень - H2S. Ми знаємо його як отруйний газ із запахом тухлих яєць, який утворюється при гниженні органіки. Але в невеликих кількостях він присутній у багатьох наших клітинах і тканинах, беручи участь у різних біохімічних і фізіологічних процесах. Наприклад, сірководень пом'якшує окислювальний стрес, зменшуючи в клітинах кількість агресивних окислювачів - активних форм кисню.
У статті в eLife дослідники пишуть, що коли ВІЛ прокидається, одночасно падає активність ферменту, від якого залежить рівень внутрішньоклітинного сірководню. Якщо активність цього ферменту штучно придушити, в клітці порушиться окислювально-відновлювальний баланс, як наслідок - порушиться робота мітохондрій, енергетичних станцій клітини, потім зміниться активність деяких генів, і слідом активується ВІЛ.
І навпаки - якщо рівень H2S в клітці підвищити, активність вірусу впаде, і він не буде розмножуватися дуже активно. Дослідники описали, як саме діє H2S: при його появі вмикається внутрішньоклітинний сигнальний шлях, що захищає клітку від окислювального стресу, відключається один з важливих імунних білків, який може запустити запалення, а на ДНК поруч з генами ВІЛ сідає білок, який не дає цим генам прокинутися. Тобто сірководень одночасно діє в декількох напрямках, усуваючи приводи до пробудження ВІЛ. Можливо, за допомогою препаратів, що підвищують рівень H2S, дійсно можна поліпшити антиретровірусну терапію - сірководень придушить її побічні ефекти, зануривши вірус в ще більш глибокий сон.