Навіть без тренування собаки здатні оцінити кількість об'єктів.
Ми можемо приблизно оцінити кількість предметів, не вдаючись в точні підрахунки. Для цього у нас в мозку є навіть спеціальні зони, які активуються, коли ми говоримо самі собі, що на столі приблизно десять яблук, або що в автобусі близько двадцяти чоловік, і т. д. Таке вміння є не тільки у людей, але і у мавп, собак, риб і бджіл. Правда, в експериментах з тваринами їх все-таки довго тренували, і тоді виникає питання, чи вроджено це у них здатність чи ні.
Дослідники з Університету Еморі пишуть в Biology Letters, що, принаймні, собаки здатні до грубої оцінки кількості і без спеціальних тренувань. Для експерименту взяли 11 псів різних порід - їм показували чорний екран зі світло-сірими точками, число яких змінювалося кожні 300 мілісекунд. Все це відбувалося в апараті для функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) - автори роботи зуміли розробити підхід до собак, щоб вони самі йшли в апарат для МРТ, спеціальним чином укладалися в ньому і лежали нерухомо, стежачи за тим, що відбувається на екрані (завдання, явно порівнянне за складністю з самим МРТ).
Ніякому рахунку собак перед тим не навчали, і якби їх мозок від народження був здатний до грубих кількісних оцінок, це було б видно по тому, як змінюється його активність при зміні числа точок. Собачий мозок і справді реагував на зміни кількості, тобто, наприклад, якщо на зміну трьох маленьких точок десятьма більшими він реагував сильніше, ніж якщо три маленькі точки змінювалися трьома ж більшими. Причому на зміни в кількості у собак відповідали приблизно ті ж зони, що у людей, хоча автори роботи відзначають, що у різних порід в активності мозку все ж були свої особливості.
Ще раз уточнимо, що про вміння собак дуже швидко відрізняти «приблизно більше» від «приблизно менше» було відомо і раніше; зараз стояло завдання перевірити, як на таке завдання відреагує нетренований собачий мозок. Очевидно, що вміння приблизно оцінювати кількість об'єктів дійсно вбудоване в мозок звірів, і вбудоване воно туди досить давно: еволюційні шляхи собак і людей розійшлися близько 80 млн років тому. Втім, навряд чи варто цьому так вже дивуватися: все-таки тваринам буває потрібно що-небудь приблизно оцінити - наприклад, коли необхідно оцінити кількість їжі або чисельність ворогів.