Корінні жителі Африки сплять неглибоким сном.
Часто можна почути, що сучасна цивілізація зіпсувала людині сон, і що ми, які живуть в містах, оточені ноутбуками і смартфонами, що купаються в штучному освітленні, спимо набагато гірше, ніж наші предки, які були ближче до природи. (Під «гірше» тут мається на увазі, що ми останнім часом спимо менше, ніж треба, і сон наш неглибок і турбований.)
Однак дослідження, які проводяться з людьми з «нецивілізованих» народів, говорять про те, що насправді ці хлібороби і мисливці-збирачі з африканських і південноамериканських корінних племен сплять стільки ж, якщо навіть не менше, ніж міські жителі розвинених країн. Та й сон у тих, хто залишився «близький до природи», не такий вже глибокий.
Так, у статті, яку антропологи з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі опублікували в 2015 році в Current Biology, говориться, що індіанці чімане в Болівії, народ хадза в Танзанії і бушмени в Намібії проводять в ліжку від 6,9 до 8,5 нічних годин, причому власне на сон вони витрачають 5,7-7,2 години (взимку - на годину довше). Відомо, що сучасна цивілізована людина спить в середньому 6,5-7,5 годин, тобто, виходить, все-таки більше, ніж корінний землеробок і мисливець-збирач.
Але нехай ми спимо стільки ж або навіть більше, ніж мисливці-збирачі - можливо, наш сон гірший сам по собі? Девід Семсон (David Samson) і його колеги з Університету Дьюка, Університету Невади та Університету Дар-ес-Салама майже чотириста днів спостерігали за тим, як сплять кілька десятків мисливців-збирачів з африканського племені хадза; схожий експеримент провели з жителями Мадагаскару, які досі займаються традиційним сільським господарством, тільки за ними спостерігали близько трьохсот днів.
І хадза, і малагасійці носили спеціальний прилад на куп'ясті, який реєстрував рухи тіла і фіксував періоди сну (заодно відзначаючи, чи був сон спокійним або неспокійним). Крім того, деякі учасники експерименту носили на голові електроди, за допомогою яких можна було стежити за активністю мозку.
За словами авторів роботи, і хадза, і малагасійці спали в середньому 6,5 годин, що, загалом, узгоджується з даними антропологів з Каліфорнійського університету в Лос- Анджелесі. Але, крім того, їх нічний сон був порівняно неглибоким: записи електричних ритмів мозку показали, що повільна фаза сну і фаза швидкого сну були у землеробів і мисливців збирачів відносно короткими, а ті, кому доводилося спати в оточенні одноплемінників або членів сім'ї, ночами прокидалися кілька разів.
Ймовірно, щоб заповнити брак нічного сну, і ті, і інші спали днем. У хадза, що лягали ще раз подрімати в другій половині, денний сон тривав в середньому 47,5 хвилин. Мадагаскарські хлібороби спали раз або два по 55 хвилин в найспекотніший час дня; нічний сон починався у них рано ввечері, і незабаром після півночі малагасійці прокидалися і пильнували близько години. За історичними свідченнями, такий же двухчастный нічний сон був і у жителів Західної Європи, що жили 200-500 років тому, тобто в доіндустріальну епоху. Детально результати спостережень описані в статтях в American Journal of Physical Anthropology і в American Journal of Human Biology.
Очевидно, що режим сну у людей виявився досить пластичним, щоб підлаштовуватися під мінливі обставини, і коли ускладнення культури потребувало більше часу на активне життя, сон «сконцентрувався» - замість декількох періодів неглибокого сну ми стали спати глибоко і тільки в один захід.
Водночас дослідження, подібні до цього, демонструють, що зв'язок між режимом сну і станом здоров'я може бути складнішим, ніж здається. Відомо, що поганий сон супроводжує порушення в обміні речовин, ожиріння тощо, проте тут варто пам'ятати, що коли говорять про загальні медичні наслідки неправильного сну, то часто мають на увазі не тільки його кількість, а й сам добовий ритм.
На сон можна витрачати потрібну кількість годин, однак, якщо лягати спати то вдень, то вночі, то рано вранці, то рано ввечері, біологічний годинник прийде в непридатність, що погано позначиться на стані здоров'я. З іншого боку, якщо порівнювати «малосплячих» мисливців хадза і, наприклад, банківських службовців, то тут варто враховувати досить-таки різне середовище, в якому живуть ті й інші: можливо, що неглибокого уривчастого сну цілком вистачає в умовах африканської савани, а ось міському жителю слід спати якраз довго і глибоко.
За матеріалами ScienceNews.