Американська космічна сонячна обсерваторія SDO (Solar Dynamics Observatory) побачила на Сонці «усміхнену пику».
«Риси обличчя» утворені силовими лініями магнітного поля нашої зірки. Чорні області на фотографії в умовних кольорах є полями негативної полярності, а білі - позитивною. За певної частки фантазії «сонячний смайлик» можна розгледіти і в інших діапазонах, наприклад, на фотографіях сонячної корони.
Розміри «посмішки» - близько 600 тисяч кілометрів, а «око» - 200 тисяч. Через кілька днів «обличчя» стане недоступним для спостережень - Сонце, обертаючись навколо своєї осі, «відвернеться» від Землі.
Унікальна обсерваторія SDO була запущена 11 лютого 2010 року в рамках програми «Життя із Зіркою» (Living With a Star, LWS). До 14 травня на ній були завершені всі післяпускові перевірки, і NASA офіційно оголосило про початок п'ятирічної наукової програми досліджень Сонця.
«SDO змінить розуміння Сонця і процесів, що відбуваються на нім. Ця місія матиме величезний вплив на науку, подібно до космічного телескопа Hubble в сучасній астрофізиці» - вважає Річард Фішер (Richard Fisher), директор підрозділу геліофізики NASA.
Роздільна здатність знімків переданих апаратом у десять разів вища, ніж у зображень стандарту HDTV. Кількість даних, які SDO передає на Землю кожну добу - становить ауд 1,5 Тбайт, що є еквівалентом обсягу 380 (!) повнометражних кінофільмів DVD-якості
.
Для вивчення Сонця космічний апарат несе на собі три комплекси інструментів. Перший комплекс, Helioseismic and Magnetic Imager, будує карту сонячних магнітних полів і дозволить зазирнути всередину Сонця за допомогою методу астросейсмології. Другий комплекс, Atmospheric Imaging Assembly - група з чотирьох телескопів, призначених для здійснення зйомки поверхні і атмосфери Сонця. І, нарешті, третій комплекс, Extreme Ultraviolet Variability Experiment, призначений для вимірювання змін і коливань яскравості світла нашого.