... але збільшує плодотворність.
Що може бути незвичайним у тому, що спарювання збільшує плодотворність? Як-не-як, спарювання зазвичай закінчується зачаттям, особливо у тварин; було б дивно, якби спарювання плодотворність зменшувало. Але в спарюванні все-таки є власне спарювання, і є зачаття. І ось дослідники з Університету Отаго вирішили з'ясувати, чи впливає на організм спарювання саме по собі.
Для цього молодих самок мишей знайомили з безплідними самцями - тварини могли спарюватися, але потомства не з'являлося. За самками потім спостерігали протягом усього їхнього життя. Виявилося, що у спарювання є довгограючі наслідки: самки, що спарювалися, виростали більш великими, але при цьому вони жили менше, ніж самки, які не спарювалися. Якщо ж через якийсь час тим і іншим надавали звичайних, плодовитих самців, то самки з досвідом спарювання народжували більше дитинчиною. Тобто спарювання саме по собі, крім вагітності, продукції молока і всього, що слідує за зачаттям, впливає на самку - вона проживає в середньому менше, але у неї є шанс принести більше потомства. Правда, такий ефект був тільки від спарювання зі стерильними самцями: у статті в PNAS сказано, що якщо молодим самкам від самого початку давали спарюватися зі звичайними самцями, від яких можна було завагітніти, то потім вони приносили менше потомства.
Схожі результати виходили раніше в дослідах з комахами, але з ссавцями таких досліджень досі не проводили. Які фізіологічні механізми тут спрацьовують, поки можна тільки припускати, хоча очевидно, що тут повинні працювати гормони, що регулюють статеву поведінку і вагітність. Цікаво було б, до речі, перевірити, чи впливає спарювання на тривалість життя і плодотворність у самців. (Що до раннього батьківства, то ми якось писали, що чоловікам воно життя скорочує.)
Чи поширюються отримані результати на людей, також поки невідомо. Але, ймовірно, вони знадобляться в тваринництві, де для підвищення плодовитості якихось тварин можна проводити, так би мовити, установчі спарювання зі стерильними самцями.