За останні 10 років хмарний шар наблизився до поверхні Землі приблизно на 1% (30-40 метрів).
Можливо, це здатне викликати глобальні зміни клімату. До таких висновків дійшли вчені з Університету Окленду, Нова Зеландія, проаналізувавши свідчення радіоспектрометра (MISR) космічного корабля NASA «Terra», що зафіксував зміни верхньої межі хмар за період з березня 2000 по лютий 2010. Дослідження опубліковано в журналі Geophysical Research Letters. Велика частина змін пов'язана з тим, що хмари стали рідше виникати на найбільших висотах.
Керівник дослідження професор Роджер Девіс вважає, що навіть, незважаючи на брак інформації, можна сказати, що явно відбувається щось дуже важливе. Необхідні більш тривалі спостереження, щоб визначити, наскільки значущі зміни температури у світі, і як вони впливають на клімат. Постійне зменшення висоти, на якій знаходяться хмари, знизить температуру на планеті, і, можливо, уповільнить процес глобального потепління. Ймовірно, це природний механізм регуляції клімату, пов'язаний з глобальним потеплінням і з'явився для протидії йому. "Ми не знаємо точно, через що хмари опускаються нижче, - каже Девіс. - Але це має бути пов'язано зі зміною умов, за яких вони виникають "
.Планується продовжити збір даних за допомогою супутника" Terra ". Вчені пильно спостерігатимуть за показаннями приладів, щоб знати, чи збережеться ця тенденція
. MISR, побудований і обслуговуваний лабораторією JLP NASA в Пасадені (Каліфорнія, США), є одним з п'яти приладів, встановлених на «Terra». Для зйомки цифрових зображень хмар навколо земної кулі в ньому використовується дев'ять камер під різними кутами, за допомогою яких можна вимірювати висоту хмар і їх рух
. CloudSat - інша наукова місія, що досліджує хмари, також побудована JLP і запущена в 2006 році. CloudSat - перший супутник, що використовує радар новітнього покоління, який може «пробитися» через хмари, щоб побачити їх вертикальну структуру, а це забезпечує абсолютно нові можливості спостережень з космосу
. На малюнках:1, 4) патерни (характерні ділянки) співвідношення змін висоти хмар з індикатором глобального потепління - індексом Ель-Ніньо/Ла-Нінья; 2) зображення хмар над Південною частиною Індійського океану було зроблено 23 липня 2007 року однією з камер радіоспектрометра MISR; 3) lанні радіоспектрометра MISR із супутника NASA «Terra» показують, що середня висота хмар за 10 років з 2000 по 2010 рік знизилася приблизно на 1% (30-40 м).