Два роки не стихає дискусія, чи є знайдені в Індонезії кістки стародавньої карликової людини останками раніше невідомої істоти. Публікація, що з'явилася минулого тижня в журналі «Proceedings of National Academy of Sciences», говорить про те, що дебати вчених ще дуже далекі від завершення.
Нагадаємо, що незвичайний череп виявили австралійські та індонезійські археологи на індонезійському острові Флорес у 2004 році. Вчені припустили, що це останки невідомого різновиду людини, названого хоббітом через малий розмір черепа (в одну третину від нормального). Однак існує й інша точка зору, згідно з якою знайдені кістки належать хворому пігмею Homo Sapiens.У
2005 році весь світ обійшли повідомлення про нові дослідження спірного черепа, проведені Чарльзом Хільдеболтом зі школи медицини університету Вашингтона з колегами з університетів Австралії та Індонезії, які дали нові підтвердження гіпотезі про унікальність знайденої істоти.
І ось нова стаття провідного індонезійського антрополога Теюку Якоба (Teuku Jacob) з Університету Гадьях Мада (Gadjah Mada University) наводить чергові аргументи на користь того, що унікальність знайденого черепа пов'язана виключно з хворобою стародавнього пігмея, особливості будови якого схожі з такими у сучасних пігмеїв, включаючи мпігмеїв острова.
Якоб з колегами розділили вихідну фотографію черепа хоббіта навпіл і створили дзеркальне відображення цих двох половинок. Дві половинки виглядають суттєво різними. Саме цей факт дослідники висувають як доказ своєї гіпотези аномалії розвитку хоббіта.
Однак Пітер Браун з університету New England (Австралія) вважає правомірність такого аналізу досить сумнівною «
.Залежно від кута нахилу камери ви можете отримати в дзеркальному відображенні, все що захочете», - стверджує він
. Браун впевнений, що доказ того, що хоббіти - унікальна еволюційна гілка, дасть вивчення майбутніх знахідок. Нові черепи аналогічної будови підтвердять, що їхня незвичайна форма не є наслідком хвороби
. Однак надії на те, що будуть знайдені нові останки хоббітів, досить примарні. Поки що розкопки в районі, де знайшли унікальний череп, влада хоче заборонити
.
Деякі антропологи вважають, що певний результат тривалої суперечки могла б дати збережена ДНК. Якщо знайдені останки належать хомо сапієнс, їх ДНК повинна бути схожою з ДНК сучасної людини. Якщо ж це унікальна істота, її ДНК повинна відрізнятися. Правда, надії на отримання неушкодженої ДНК теж вельми туманні: розкопки і очищення оригінальних зразків, руйнують її, якщо навіть вона збереглася протягом десятків тисяч років. У всякому разі, всі спроби отримати зразки ДНК (насамперед, з зубів черепа) досі зазнавали невдачі.
Деякі дослідники сподіваються отримати зразки ДНК з майбутніх, ще не знайдених зразків черепа хоббітів. Однак Браун налаштований не настільки оптимістично. Адже, як припускають, хоббіти померли близько 12 тисяч років тому, і хоча вже були відновлені більш стародавні ДНК з неандертальця і мамонтів, знайдених в Європі, це не додає оптимізму, оскільки в сирому, тропічному кліматі Індонезії ДНК руйнується набагато швидше.
Зауважимо, що стосовно віку останків теж немає єдності думок. Вік окремих кісток оцінюють від 12 до 90 тисяч років.