Найбільше місто Доколумбової Америки загинуло не від рук загарбників і не через природні катастрофи, вважає мексиканський антрополог.
Стародавнє місто Теотіуакан, яке розташоване в центральній частині сучасної Мексики, загинуло через сутички між групами жителів з різними економічними інтересами. Таку гіпотезу висунула Лінда Мансанілья (Linda Manzanilla), антрополог з Національного автономного університету Мексики, в статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Руїни Теотіуакана знаходяться приблизно в 30 милях на північний схід від сучасного міста Мехіко. Теотіуакан виник, очевидно, у II ст. до н. е. Площа цього міста сягала 26-28 квадратних кілометрів, а населення - від 100 до 200 тисяч осіб (за різними оцінками). Місто було побудоване за єдиним планом, мало правильне планування. В епоху свого розквіту культура Теотіуакана дуже вплинула на інші народи, які жили на території сучасної Мексики і Гватемали. Правителі міста контролювали центральні нагір'я Мексики, контактували з сусідніми цивілізаціями: Майя, Оахакою, Монте-Альбаном.
У VII столітті місто було зруйноване і залишене. Чому Теотіуакан загинув, незрозуміло. Дискусії про причини загибелі міста тривають роками. Лінда Мансанілья зазначає, що досі археологи не знайшли жодних свідчень іноземного вторгнення. Вона також вважає, що місто не було спустошене в результаті посухи. На думку антрополога, причиною загибелі Теотіуакана стала боротьба різних груп його жителів.
Лінда Мансанілья засновує своє припущення на розкопках, аналізі людських останків і артефактів. Вона припускає, що через виверження вулканів у першому і четвертому століттях люди були змушені переселитися з більш південних районів у Теотіуакан. Міграції призвели до того, що в місті змішалися кілька етнічних груп.
Аналіз стародавньої ДНК, ізотопні аналізи, дослідження дієти та економіки міста показали, що мігранти оселилися в передмістях Теотіуакана і в його околицях. Деякі переселенці мали специфічні вміння. Міські «ділки» користувалися послугами мігрантів і давали їм певну, специфічну роботу. Це позитивно відбивалося на економіці Теотіуакана, але і призводило до зростання конкуренції між окремими районами. З плином часу виникла напруженість між багатими «замовниками», «вождями» околиць і представниками влади. На думку Лінди Мансанільї, напруга зростала через те, що влада наполягала на збереженні за ними контролю над усіма природними ресурсами. Зрештою напруга вилилася в заворушення. Як вважає антрополог, «розсерджені городяни» спалили дотла адміністративні будівлі та ритуальні споруди, розгромили скульптури та інші знакові споруди. Так впав Теотіуакан, вважає дослідник.
За матеріалами Phys.org