Багатим покупцям, ймовірно, підсовували підробки і п'ять тисяч років тому: іноді разом зі справжнім камінням, іноді просто так.
В епоху бронзи жителі Європи дуже цінували бурштин. Цей камінь, можливо, не тільки виконував декоративні функції, а й мав якесь символічне значення. Не виключено, що бурштин, як рідкісний і дорогий матеріал, був свого роду маркером соціального статусу.
Співробітники Севільського і Барселонського університетів зацікавилися кількома намистинами і бісеринами з розкопок в Іспанії, які зовні схожі на бурштинові, але зроблені явно з іншого матеріалу. Їх знайшли в похованнях в Ла-Моліні (дві штуки, III тис. до н.е.) і Кова-дель-Жеганте (чотири штуки, II тис. до н.е.).
Знахідки досліджували за допомогою спектроскопії, рентгеноструктурного аналізу та електронного мікроскопа. Як виявилося, кожна була зроблена з мушлі молюска, яку потім покрили кількома шарами смоли, найімовірніше, соснової. Таке напівпрозоре покриття надавало раковинам червонувато-жовтий колір. У підсумку намистини ставали схожими на бурштинові. Сосна - досить поширене дерево в Середземномор'ї, і в тому, що використовували саме його смолу, немає нічого дивного. Цікаво інше: навіщо знадобилося вдаватися до такої процедури?
Тут може бути кілька трактувань. «Штучний бурштин» могли робити, щоб замінити «натуральний», з якихось причин недоступний. Крім того, черепашка зі смоляним покриттям могла бути «бурштином для бідних» - аналогом сучасної біжутерії. Але не виключено, що це просто підробки - торговці видавали дешеві намистини за дорогі.
Дослідники схиляються до останнього трактування. Так, у Кова-дель-Жеганті «штучний» бурштин знайшли разом зі справжнім, та й інші знахідки з поховання досить дорогі. Схоже, якихось багатих «іспанців» бронзового століття обдурили: підсунули їм підробки разом зі справжніми коштовностями.
У Ла-Моліні ситуація дещо менш очевидна: там не знайшли ніякого бурштину, крім підробленого. Але інший поховальний інвентар досить багатий, що робить версію про «біжутерію» неспроможною. Однак, крім варіанту «підробки», стає можливою і версія про дефіцит справжнього бурштину. Дослідження
показують, що в III тис. до н. е. бурштин ввозили з Сицилії. Цікаво, що сицилійський камінь зустрічається в Іспанії з предметами зі слонової кістки, - бурштин могли ввозити не безпосередньо з Сицилії, а через Північну Африку. У II тис. до н.е. сицилійські родовища бурштину були вичерпані, єдиним його джерелом залишилася Прибалтика, і брак «справжнього» бурштину повинен був відбутися саме в цей час, а не в III тисячолітті до н.е. Тобто, найбільш ймовірне пояснення підробкам з Ла-Моліні - це все-таки навмисний обман покупців.
Чому ж у похованні II тисячоліття до н.е. (Кова-дель-Жегант), коли повинен бути дефіцит бурштину, вироби з нього знайшли, а в могилі III тисячоліття (Ла-Моліні) - ні? Автори статті вважають, що в другому випадку використовували більш ранні торгові маршрути (із залишками сицилійського каменю) або це були предмети, які люди другого тисячоліття знайшли серед споруд першого.
Але, здається, пояснення може бути простіше: якщо говорити в двох словах, то це помилка вибірки. «Піддослідними» знахідками стали тільки шість предметів, причому з III тис. до н. е. - тільки два. Зі збільшенням вибірки тенденція може змінитися. Щоб перевірити таку можливість, дослідники пропонують порівняно нескладні способи визначення «штучного» бурштину.
За матеріалами PLOS і ScienceDaily