Частинки графіту з півострова Лабрадор говорять про те, що життя на Землі існувало вже 3,95 млрд років тому - правда, далеко не всіх ці частинки переконують.
Навесні ми писали про те, що в канадській провінції Квебек знайшли найдавніші ознаки життя на Землі - найтонші гематитові трубки, які могли зробити якісь мікроорганізми, що мешкали на планеті 4,28-3,77 млрд років тому.
І ось зараз у Nature вийшла ще одна стаття - про ще давніші сліди життя, вік яких - 3,95 млрд років. (Попередні трубки датували все-таки ближче до 3,77 млрд років тому.) Дослідники з Токійського університету в 2011-2013 рр. робили розкопки на півночі канадського півострова Лабрадор, і знайшли - ні, не трубки, але частинки графіту з особливим співвідношенням вуглецевих ізотопів: 13С в них було порівняно мало по відношенню до звичайного вуглецю, 12С. Живі організми віддають перевагу легкому, «нормальному» вуглецю 12С, і якщо взяти якесь місце, де жили, наприклад, бактерії, то після них тут залишиться багато саме легкого вуглецю. Очевидно, частинки графіту були свого часу свідками чогось живого.
Є й інші причини, через які співвідношення 13С/12С може зміщуватися на користь останнього. Наприклад, так виходить при руйнуванні мінералу сидериту, або залізного шпата, чий склад - FeCO3. Або ж зерна графіту, які аналізували дослідники, опинилися тут пізніше, у вигляді забруднення. Однак, за словами авторів роботи, ні сидерить, ні пізні забруднення тут ні до чого; той графіт, в якому вони рахували ізотопи, з'явився в той же час, що і ті гнейсові породи, в яких його знайшли. Сам же гнейс (тобто метаморфічна гірська порода з безліччю різних мінералів у своєму складі) сформувалася 3,95 млрд років тому. Якщо графіт - її ровесник, то, виходить, 3,95 млрд років тому тут вже хтось жив і накопичував в собі 12С.
Щоправда, вік породи тут оцінювали за включеннями мінералу циркону, який накопичує в собі багато урану. Вік цирконових кристалів визначають методом уран-свинцевого датування (уран розпадається з утворенням свинцю, так що за співвідношенням ізотопів урану і свинцю можна визначити вік породи). І, як пише портал Nature, багато фахівців висловлюють великі сумніви, що геохронологічному датуванню тут можна довіряти. Так, за словами Моніки Кусяк (Monika Kusiak) з Інституту геології Польської академії наук і Деніела Данклі (Daniel Dunkley) з Університету Кертіна, які працювали з тими ж лабрадорськими гірськими породами, фрагменти циркону можуть відрізнятися за віком від того, що їх оточує, і судити по циркону про вік тамтешнього графби передчасно було б передчасно.
Схожа історія трапилася в середині 90-х років, коли графіт віком 3,86 млрд років з ізотопними слідами біологічного життя знайшли в Гренландії. На ту роботу обрушився цілий шквал критики, і зараз в цілому всі згодні, що гренландські найдавніші сліди життя були не такими вже найдавнішими. Скептицизму щодо лабрадорських даних додає ще й те, що ті породи, в яких зараз побачили найдавніше життя, багато в чому родичі тим самим гренландським - а геологічна історія тих та інших була досить складною, і вони цілком можуть складатися з фрагментів різного віку.