У центрі пам'яті у дорослих людей знову знайшли стовбурові нервові клітини і новонароджені нейрони.
Історія з дорослим нейрогенезом у людей стає все більше схожа на детективний серіал: не минуло й місяця після статті в Nature, в якій говорилося, що в дорослому людському мозку ніяких нових нейронів немає, як в Cell Stem Cell з'явилася інша стаття з твердженням прямо протилежним - що вони є.
Дорослий нейрогенез - це поява нових нейронів у дорослому мозку. Нові нейрони в мозку дорослих ссавців стали знаходити ще в 90-ті роки минулого століття; потім зрештою їх знайшли і у людей. Але в силу того, що людський мозок вивчати важче, ніж мозок тварин (не всі «тваринні» експерименти можна перенести на людей), то щодо людського дорослого нейрогенезу весь час залишалася якась двозначність.
Інтрига тут тим цікавіше, що обидві групи дослідників йшли в цілому однаковою дорогою. Різні клітини відрізняються за молекулярним портретом - це означає, що, наприклад, у молодих нейронів можна знайти специфічні білки, яких немає у старих. Мора Балдріні (Maura Boldrini) з Колумбійського університету та її колеги - автори статті в Cell Stem Cell - використовували багато в чому ті ж молекулярні ознаки, що й автори «антинейрогенезної» статті в Nature. Але тут починаються нюанси.
По-перше, автори статті в Cell Stem Cell брали зразки з мозку померлих людей (всього 28 осіб у віці від 14 до 79 років) не пізніше ніж через 26 годин після смерті. Автори статті в Nature використовували зразки, взяті не пізніше двох діб з моменту смерті, відповідно, в них могли відбутися якісь зміни, що стирають у нових нейронів їх характерні ознаки.
По-друге, у другій роботі зразки брали так, щоб охопити весь гіпокамп - центр пам'яті мозку, де, як вважається, нові нейрони у нас і народжуються. (У першій роботі деякі зони гіпокампу залишилися за кадром.) Нарешті, автори статті в Cell Stem Cell використовували стереологічні методи, щоб зрозуміти, скільки клітин того чи іншого виду є у всій тканині цілком.
Клітинний склад тканини або органу вивчають за надзвичайно тонкими зрізами, і, природно, завжди виникає питання, як такі почесні зрізи відповідають об'ємному органу. Стереологічні методи, які спираються на статистичну обробку даних, отриманих від безлічі зрізів, якраз дозволяють відновити об'ємну картину. Через різні причини стереологію не завжди вдається використовувати, але зараз з її допомогою вперше вдалося порахувати певні клітини в усьому гіпокампі.
Дослідники шукали клітини чотирьох типів. По-перше, зрілі гранулярні нейрони (так називають один з різновидів нейронів мозку, який можна знайти і в гіпокампі, і в деяких інших мозкових ділянках). По-друге, молоді гранулярні нейрони, які сформувалися зовсім недавно.
По-третє і в четвертих - два різновиди клітин-попередників, або стовбурових клітин, які можуть перетворюватися тільки на клітини певного типу - в нашому випадку в нервові клітини.
Що ж виявилося? Клітини-попередники одного різновиду дійсно з віком зникають з мозку (хоча і цих зникаючих у дорослих людей вдалося нарахувати близько тисячі). Однак клітини-попередники іншого різновиду - так звані проміжні клітини-попередники - з мозку, мабуть, нікуди не діваються: незважаючи на вік, їх число залишається більш-менш постійним, і нарахували їх у гіпокампі багато тисяч. Те ж саме стосується молодих (або незрілих) нейронів - їх теж у зразках було кілька тисяч. Так що дослідники зробили висновок, що нейрогенез у людей все ж триває все життя.
З іншого боку, молоді нейрони в деяких ділянках старого гіпокампа відрізнялися по будові - судячи з їх зовнішнього вигляду, вони гірше йшли на контакт з іншими нейронами, їм складніше було формувати міжнейронні синапси. Так що якщо нейрогенез з віком і не згасає, нові нейрони виявляються не такими вже корисними через слабку пластичність (тобто через слабку готовність утворювати нові зв'язки) - принаймні, в деяких зонах.
Правда, автори першої, «антинейрогенезної» статті кажуть, що бачили рівно ті ж самі клітини і в тих же кількостях, але після того, як вони перевірили їх додатковими методами, то виявилося, що це не стовбурові клітини і не молоді нейрони, а просто зрілі нейрони іншого типу. І якби на новонароджені клітини з нової статті ми подивилися б за допомогою електронного мікроскопа, або ж проаналізували в них активність генів, то переконалися б, що автори публікації в Cell Stem Cell порахували щось не те...
Загалом, якісь висновки тут робити рано - у всякому разі, до тих пір, поки фахівці не позбавляться від подібних методологічних двозначностей у вивченні людського мозку.