Наночастинки з оксиду вольфраму по-різному токсичні для клітин різного типу.
Наночастинки роблять з різних речовин. Наприклад, останнім часом все більше уваги до себе привертає оксид вольфраму з його прекрасними фотокаталітичними властивостями: під дією світла він генерує вільні радикали - надзвичайно активні молекули, які, в свою чергу, можуть запускати якісь інші реакції.
Антимікробні властивості оксиду вольфраму багато в чому обумовлені тим, що на світлі він каталізує появу активних форм кисню - дуже активних окислювальних молекул, згубних для мікробів (і не тільки). Зараз його активно використовують при очищенні і знезараженні стічних вод.
При цьому відомо, що антимікробна активність оксиду вольфраму виявляється тим вище, чим менше його частинки. Співробітники Інституту теоретичної та експериментальної біофізики (ІТЕБ) РАН та Інституту загальної та неорганічної хімії імені М. С. Курнакова (ІОНГ) РАН спільно з українськими колегами з Інституту мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАНУ розробили новий спосіб отримання наночастинок оксиду вольфраму і випробували їх на бактеріях різних видів, грибах і клітках.
Опромінюючи колоїдний розчин з наночастинками звичайним сонячним світлом і ультрафіолетом, дослідники з'ясували, що ультрафіолет багаторазово посилює фотокаталітичні властивості частинок, так що концентрацію оксиду вольфраму можна навіть помітно знизити.
Вплив наночастинок на клітини оцінювали по тому, наскільки клітини здатні розмножуватися після того, як їх обробили оксидом вольфрама і висвітлили ультрафіолетом. У цих дослідах наночастинки діяли неоднаково - очевидно, через те, що у бактерій, грибів і тварин клітин по-різному влаштовані мембрани і по-різному відбувається обмін речовин. Цікаво, що бактеріальні клітини виходили з ладу при менших концентраціях оксиду вольфраму, ніж клітини миші (хоча і вони теж гинули, коли наночастинок ставало більше).
Про оксид вольфраму також відомо, що він вибірково вбиває деякі ракові клітини, так що в цілому у таких наночастинок велике медичне майбутнє. Якщо до того ж згадати, що оксид вольфраму годиться, щоб використовувати його як рентгеноконтрастну речовину при комп'ютерній томографії, то легко уявити, як вольфрамові наночастинки можна використовувати одночасно і для діагностики, і для лікування онкологічних захворювань.
Правда, не будемо забувати, що і для здорових клітин оксид вольфраму теж може становити небезпеку, так що тут все одно потрібні додаткові дослідження, щоб зрозуміти, як зробити вольфрамові наночастинки повністю безпечними для людини.
Повністю результати дослідження опубліковані в журналі Journal of Photochemistry and Photobiology B: Biology.
За матеріалами прес-служби ІТЕБ РАН.