Деякі з рослинних флавоноїдів можуть бути більш ефективним засобом проти серцево-судинних хвороб, ніж звичайні ліки.
Коли ми говоримо про користь чаю, або кави, або шоколаду, або про те, що якась рослина взагалі корисно їсти, то в розмові при цьому часто спливають флавоноїди - рослинні молекули, які відносять до поліфенолів.
Зрозуміло, флавоноїди вивчають окремо, і епідеміологічні та експериментальні дослідження показують, що вони дійсно знижують ризик серцево-судинних захворювань у людей, послаблюють різні прояви атеросклерозу у тварин, і в цілому благотворно впливають на тканини і клітини. Але механізм їх дії не завжди вдається зрозуміти. Наприклад, досі мало що відомо про те, як саме вони знижують ризик серцево-судинних захворювань; більше того, ми тут не знаємо ні найбільш активні різновиди флавоноїдів, ні їх оптимальні дози, ні способи застосування. А все це потрібно знати, якщо ми хочемо використовувати їх з найбільшою ефективністю.
Співробітники Інституту теоретичної та експериментальної біофізики (ІТЕБ) РАН вивчають дію флавоноїдів на ангіотензинпревращающий фермент (АПФ), який відіграє дуже важливу роль у регуляції кров'яного тиску. Відомо, що при активації ПФ виникає побічний ефект - судини відчувають окислювальний стрес, а наслідком такого стресу можуть стати серцево-судинні хвороби. Раніше Юрій Користов і його колеги показали, що фермент активується при радіотерапії пухлин: в експериментах з щурами в їх аорті після дози іонізуючого випромінювання підвищувався рівень активних форм кисню - агресивних молекул-окислювачів. Очевидно, саме тому нормальні тканини при радіотерапії часто страждають від ураження судин.
У новій роботі, опублікованій в European Journal of Pharmacology, дослідники пишуть про те, що окислювальний стрес через активований АПФ можна пом'якшити флавоноїдами. Однак флавоноїди бувають різні, відрізняючись один від одного будовою молекул і фізико-хімічними властивостями. Автори роботи використовували сім флавоноїдів різних різновидів, і виявили, що шість із семи ніяк не дають активуватися АПФ в аорті, але роблять це з різною ефективністю. Так, флавон активніший, ніж флавоноли, а флавоноли - менш активні, ніж флаваноноли. З флаванонолів використовували таксифолін, або дигідрокверцетин, якого особливо багато можна знайти в сибірській листівці, китайському тисі, гімалайському кедрі. Саме таксифолін виявився найактивнішим захисником судин.
У перспективі отримані результати відкривають нові можливості для лікування гіпертонії та зниження ризику серцево-судинних захворювань. Активність АПФ зазвичай пригнічують синтетичними інгібіторами, але вони не завжди дають бажаний результат, а у ряду пацієнтів і зовсім викликають негативні ефекти. Флавоноїди ж не токсичні (людський організм пристосувався до них за тисячоліття еволюції), і, принаймні, для деяких пацієнтів можуть виявитися більш підходящим засобом, ніж звичайні ліки.
За матеріалами прес-служби ІТЕБ РАН