Щоб вирішити складну проблему, потрібно в буквальному сенсі повернути її в руках
Іноді, коли нам доводиться вирішувати якусь задачу, ми, самі того не помічаючи, починаємо крутити в руках якийсь предмет - ручку, запальничку, мобільний телефон. З одного боку, це може говорити про те, що ми нервуємо через труднощі. З іншого - маніпуляції з предметами дійсно допомагають думати.
У недавній статті в Acta Psychologica психологи з Кінгстонського університету, а також університетів Ессекса і Південної Данії описують експеримент, в якому потрібно було розподілити сімнадцять тварин по чотирьох загонах - так, щоб у кожному загоні їх було непарне число. Тут потрібно було особливим чином спроектувати всю споруду, і учасники експерименту могли або малювати модель такого приміщення електронним пером на планшеті, або намагатися побудувати фізичну модель з конструктора.
Найбільш успішно це завдання вирішували ті, хто будував фізичні моделі. Автори роботи підкреслюють, що справа була не в загальній різниці в розумовому розвитку між одними та іншими, а саме в інструментах: якщо людина може безпосередньо, так би мовити, прямо руками взаємодіяти з навколишнім світом, то вирішувати деякі завдання їй стає простіше.
В іншій статті, опублікованій в Cognitive Research: Principles and Implications, мова йде про математичні здібності - точніше, про те, як можна зменшити так званий страх перед математикою. Відомо, що у деяких «математична тривожність» настільки висока, що вони не можуть навіть правильно порахувати суму чека в магазині, що вже говорити про рішення алгебраїчних рівнянь зі шкільного курсу.
Однак, якщо такій людині дати на допомогу якісь кубики з цифрами, то арифметичну задачу вона з великою ймовірністю вирішить правильно. Експеримент, власне, якраз і полягав у тому, що людину просили виконати арифметичні дії або повністю в розумі, або за допомогою іграшкових цифр - причому одночасно учасники експерименту повинні були постійно повторювати якесь слово. Зрозуміло, що, постійно відволікаючись на вимову цього слова, маніпулювати цифрами було досить непросто. Іграшкові цифри ж не тільки допомагали зосередитися на головному завданні, а й дозволяли подолати страх перед математикою, якщо такий був.
Очевидно, отримані результати цілком знадобляться в педагогіці, наприклад, при навчанні дітей, яким погано дається математика. З іншого боку, тим, кому постійно доводиться вирішувати високоінтелектуальні завдання, можна порадити тримати під рукою якийсь конструктор - на допомогу власному мозку.