Мешканці середньовічного англійського села докладали максимум зусиль до того, щоб померлі люди з поганою репутацією не турбували їх після власної смерті.
На півночі Англії, в графстві Норт-Йоркшир, є село Воррам Персі (Wharram Percy). Зараз від неї залишилося тільки зруйнована церква і руїни кількох будинків. У середні століття село цілком процвітало, але на початку XVI століття було вже повністю занедбане.
У XX столітті до Воррам Персі дісталися археологи, і завдяки їхнім зусиллям стало можливо дізнатися багато нового про життя в середньовічній Англії.
У 60-х роках у селі знайшли кістки десяти осіб віком від двох до п'ятдесяти років. Серед них були останки двох жінок і трьох маленьких дітей. Знахідка виявилася незвичайною - кістки були роздроблені і лежали в трьох ямах, виритих до того ж між будинками, на деякому віддаленні від церкви і кладовища. Спочатку археологи вирішили, що останки відносяться до більш раннього періоду, можливо, до римського часу, і що жителі середньовічного села потім просто випадково натрапили на них і перепоховали в ямах. Але правда виявилася значно зловіснішою.
Дослідження кісток із застосуванням радіовуглецевого та ізотопного аналізу показало, що кістки датуються проміжком між XI і XIII століттям. У статті, опублікованій в журналі Journal of Archaeological Science: Reports, говориться, що останки десяти осіб були навмисно розчленовані (в ямах лежали 137 фрагментів кісток), а також спалені. Питається, навіщо?
Теоретично все це могло бути свідченням канібалізму. Однак надрізи на кістках були переважно у верхній частині тулуба. Крім того, в разі людожерства надрізи залишаються в районі суглобів, а на кістках з Воррам Персі вони були в інших місцях. Можливо, місцеві жителі просто вбили якихось особливо неприємних чужинців? Але ізотопний аналіз показав, що останки належали саме місцевим жителям.
На думку археологів, тіла, швидше за все, пошкоджували вже після смерті. За письмовими джерелами відомо, що обезголовлення, розчленування і спалення тіл - це спосіб захисту від «неспокійних» мерців. Вважалося, що злі і пр--кляті люди після смерті здатні підніматися з могил, нападати на живих або поширювати хвороби.
Якщо так, то останки з Воррам Персі - найбільш раннє археологічне свідчення запобігання «повстання мерців» на території Англії. «Знахідка наочно демонструє нам темну сторону середньовічних вірувань і те, наскільки уявлення про світ тоді відрізнялися від наших», - зазначив Саймон Мейс (Simon Mays), антрополог з організації Historic England.
За матеріалами The Guardian.