Імітація атмосферних умов доісторичної епохи призвела до виникнення амінокислот - основних будівельних блоків білкового життя на Землі.
Група хіміків з Каліфорнійського університету під керівництвом Джефрі Бада (Jeffrey Bada) вирішила повторити експерименти більш ніж півстолітньої давності. У 1953 році Стенлі Міллер (Stanley Miller) провів серію експериментів, метою яких було знайти ті атмосферні умови, за яких з наявних елементів могли утворитися перші амінокислоти.
Експеримент Міллера полягав у тому, що він протягом тривалого часу пропускав електричний розряд (служив аналогом блискавки) через газову суміш, яка на думку палеокліматологів була схожа на доісторичну атмосферу (містила аміак, монооксид вуглецю, метан, водень, водяні пари та інші елементи).
Міллеру 1953 року вдалося отримати 12 амінокислот. У 1958 році вчений повернувся до експериментів і додав до суміші газів сірководень. Джерелом сірководню на молодій планеті були численні вулкани, яких було набагато більше ніж зараз. Саме завдяки вулканічним викидам, на думку вчених, сформувалися оазиси, в яких зародилося примітивне життя.
Вдосконалення аналітичних методів дозволило істотно поліпшити результати експериментів багаторічної давності. У 2008 році повторний аналіз зразків Міллера з використанням сучасних методик виявив 10 амінокислот, які не були виявлені раніше. У нових експериментах хімікам вдалося виявити в реакційній суміші 23 амінокислоти. Серед них виявилося 6 амінокислот, до складу яких входить сірка. Вперше були виявлені такі стандартні амінокислоти як ізолейцин, лейцин і треонін.
Вчені дійшли висновку, що умови, в яких виникли перші амінокислоти, можуть бути широко поширені у Всесвіті. Співвідношення амінокислот, отриманих в результаті експерименту виявилося близько до амінокислот, виявлених у складі метеоритів. На думку дослідників це вказує на те, що життя могло зародитися як на Землі, так і бути привнесеним з космосу.
Джеффрі Бада вважає, що цінність експериментів не тільки в поліпшенні попередніх показників, а й у тому, що його групі вдалося продемонструвати різноманітність амінокислот залежно від співвідношення газових компонентів у моделі атмосфери.