Ліки, що переважають сигнали запальних білків, не тільки знімають непотрібне запалення, але й послаблюють симптоми депресії.
Часто кажуть, що депресія і запалення взаємопов'язані, що одне підсилює інше. Але в такому випадку, ймовірно, протизапальні засоби повинні послаблювати симптоми депресії.
Дійсно, вони так і працюють, але далеко не всі. За словами дослідників з Кембриджу, які опублікували в Molecular Psychiatry оглядову статтю про протизапальні антидепресанти, звичайний ібупрофен, наприклад, тут не допоможе. Запалення - дуже складна імунна реакція, в якій бере участь безліч різноманітних клітин і молекул, серед яких є ліпіди під назвою простагландіни і білки під назвою цитокіни. Протизапальні властивості ібупрофену полягають у тому, що він пригнічує синтез простагландінів, однак для того, щоб зменшити не тільки запалення, а й депресію, потрібно діяти через цитокіни.
Автори роботи проаналізували результати кількох клінічних робіт, в яких брали участь понад 2 300 осіб, що лікувалися від різних аутоімунних розладів. Запалення, взагалі кажучи, включається при інфекції, при вторгненні в організм чогось чужорідного; однак буває так, що імунна система починає сприймати власні клітини організму як чужі, так що в результаті органи і тканини наповнюються запальними сигнальними молекулами, синтезованими абсолютно без всякого приводу.
При аутоімунних розладах такі помилкові сигнали намагаються придушити, зменшити їх силу, що означає - зменшити рівень горезвісних цитокінів. У тих клінічних дослідженнях метою лікарів були саме імунні неполадки, проте одночасно під час терапії фіксували і загальний стан пацієнтів. Декому давали справжні антицитокінові препарати, деяким - плацебо, і виявилося, що у тих, хто приймав справжні ліки, симптоми депресії помітно слабші. Більш того, протизапальні ліки часто допомагали в першу чергу проти депресії, тоді як аутоімунні симптоми залишалися без змін.
З медичної практики відомо, що звичайні антидепресанти найгірше допомагають тим, у кого підвищений рівень цитокінів, так що протизапальні засоби, які діють на ці сигнальні білки, могли в таких випадках врятувати ситуацію. Однак, перш ніж пускати їх у клініку, потрібно провести спеціальні дослідження для оцінки антидепресантного ефекту саме таких препаратів.