Повітряна бульбашка на морді дозволяє ящіркам анолісам просидіти під водою цілих вісімнадцять хвилин.
Більше десяти років тому один із зоологів Університету Торонто помітив дивну особливість у гаїтянських ящірок анолісів. Тутешні аноліси живуть біля річок і струмків, і багато часу проводять у воді, шукаючи, чим поживитися, або ж ховаючись від наземних хижаків. І ось у одного з анолісів, що пірнув у воду, на носі раптом з'явився досить помітний повітряний міхур - він то зменшувався, то збільшувався, ніби ящірка то вдихала повітря з бульбашки, то видихала. Ніби аноліс брав з собою кисневий балон.
Нещодавно співробітники Університету Торонто разом з колегами з Колумбії, США і Мексики вирішили дізнатися детальніше, що це було. Цього разу дослідники вивчали анолісів з Коста-Ріки. Їх зібрали триста особин, що належать різним видам; деякі аноліси були напіввідні, а деякі - переважно сухопутні, що живуть досить далеко від води.
Тим і іншим пропонували пірнути в акваріум з водою. У тих і в інших на носі з'являлася бульбашка, але ті аноліси, які живуть біля води, затримувалися під водою довше і частіше вдихали повітря з носової бульбашки, ніж більш сухопутні види. У статті в Current Biology сказано, що одна з ящірок провела під водою цілих 18 хвилин. (До речі, стільки ж витримують без кисню голі землекопи.)
Як ця бульбашка утворюється, не цілком ясно, проте автори роботи вважають, що тут грає роль водовідштовхувальна шкіра анолісів. Коли аноліс йде під воду, на шкірі у нього залишається тонкий шар повітря, який захоплює і ніздрі, і коли аноліс видихає, шар повітря розтягується, утворюючи міхур. Але швидше за все, у анолісів є ще якісь хитрощі, які не дозволяють «кисневому балону» відірватися від носа і спливти.
У міру того, як ящірка вдихає і видихає повітря з бульбашки, рівень кисню в ньому повинен зменшуватися. Це дійсно так: дослідники вводили в бульбашку крихітний кисневий датчик, який показував, що кисню в ньому дійсно стає менше. Тобто аноліси дійсно дихають за допомогою своєї бульбашки. Ймовірно, чим довше аноліс сидить під водою, тим повільніше у нього йде обмін речовин - уповільнюючи метаболізм, можна заощадити кисень.
З іншого боку, чим більше в бульбашці стає вуглекислого газу, тим активніше цей вуглекислий газ повинен йти в навколишню воду, а з води в міхур може прийти кисень. Тобто бульбашка на морді ящірок цілком здатна працювати, подібно до жабрів риб. Але чи дійсно в бульбашці відбувається подібний газообмін, або ж аноліси обходяться тим киснем, який взяли з повітря, стане ясно тільки після нових досліджень.
За матеріалами ScienceNews