Через нестачу сну в організмі підвищується рівень ендоканнабіноїдів, які і змушують нас налягати на смачну, але нездорову їжу.
Те, що брак сну супроводжує переїдання і надмірну вагу, багато хто знає зі свого досвіду, та й медичне дослідження говорять про те, що між тим і іншим є певний взаємозв'язок. Але для нас цей зв'язок багато в чому залишається чисто корелятивною, статистичною, без конкретних клітин і молекул.
Дослідники з Чиказького університету спробували з'ясувати, що за механізм тут спрацьовує, які біохімічні та фізіологічні сигнали пов'язують сон (точніше, його нестачу) і порушений обмін речовин.
В експерименті взяли участь чотирнадцять молодих чоловіків і жінок від 20 до 30 років, яким протягом декількох днів потрібно було їсти і спати в лабораторії, тільки в одному випадку добровольці проводили в ліжку 8,5 годин щоночі (і спали відповідно близько 7,5 годин), а в іншому випадку цей час скорочувався до 4,5 годин (з яких на сон припадало 4,2 години). Всі вони їли одне і те ж три рази на день, о 9 ранку, о 2 дні і о 7 вечора, і регулярно здавали кров на рівень гормонів та інших біоактивних речовин, які могли б вплинути на голод і апетит.
Серед іншого Ерік Хенлон (Erin Hanlon) і її колеги оцінювали рівень ендоканнабіноїдів, чого досі ніхто не робив. Ендоканнабіноїдами називають особливий клас нейромедіаторів - як і будь-які інші нейромедіатори, вони передають сигнали між нервовими клітинами. Рівень одного з них, 2-арахідоноілгліцерола (2-AG), змінювався протягом доби: найменше його було вранці і ввечері, а найбільше - відразу після полудня, близько половини першого. Але це коли людина спала 7,5 годин; якщо ж щоденний сон скорочували майже вдвічі, то кількість 2-AG в цілому підвищувалася більш ніж на третину (на 33%), пік зсувався ближче до другої половини дня, а до вечора рівень 2-AG зменшувався помітно слабкіше, ніж при звичайному добовому розпорядку.
Самі учасники експерименту говорили, що після того, як їм урізали час сну, їм починало сильніше хотітися їсти, і найсильніше голод відчувався під час найбільшого рівня 2-AG. У статті в журналі SLEEP сказано, що ті, хто мало спав, дійсно їли більше, а також були не проти перекусити чим-небудь протягом дня: наприклад, через лише дві години після щільного обіду недоспалу людину знову тягнуло поїсти, причому вибір падав на печива, чіпси та інше в тому ж роді.
У результаті кількість з'їдених жирів збільшувалася вдвічі, а кількість спожитих калорій в цілому - на 50%. Іноді підвищений голод і апетит при нестачі сну пов'язують з тим, що на зайві години пильнування доводиться витрачати більше енергії, проте насправді та кількість їжі, яка при цьому поглинається, набагато перевершує збільшені енергетичні потреби.
Автори роботи підкреслюють, що від регулярного недосипу хочеться саме чогось смачного: солодкого, солоного, смаженого і т. д., а оскільки їжа «підвищеної смаколики» виявляється часто ще й «підвищеної шкідливості» (через надлишок жирів або тих же солодких вуглеводів), то виходить, що нестача сну змушує не просто більше їсти, але більше є саме не дуже корисної їжі.
І причина тому - підвищення рівня ендоканнабіноїдів, які обслуговують сигнали задоволення і які змушують підтримувати, так би мовити, високу ступінь почуття задоволення в нервовій системі. Простіше кажучи, через недосип ми отримуємо більше задоволення від смачного і шкідливого.
Втім, тут залишається ще багато неясного. Наприклад, як саме брак сну стимулює синтез ендоканнабіноїдів? Чи спрацьовують тут тільки «сонні» механізми, або ж тут задіяні якісь більш загальні процеси, що підтримують біологічний годинник в цілому?
Крім того, сам по собі експеримент не відрізняється потужною статистикою (всього 14 добровольців), та й йшов він не надто довго. Якщо отримані результати підтвердяться в подальших дослідженнях, можна буде подумати про те, як оперативно знизити рівень ендоканнабіноїдів у людини, якщо вона з якихось причин не може повернутися до нормального розпорядку дня.