Вчені регулюють поведінку мишей за допомогою пересадки їм клітин селезінки.
Ендокринна, імунна і нервова системи організму нерозривно пов'язані між собою. Це ще раз показали дослідження фахівців ГУ НДІ клінічної імунології СО РАМН, які змінювали дослідницьку поведінку мишей, пересаджуючи їм імунокомпетентні клітини селезінки - спленоцити.
Вчені експериментували з тримісячними генетично ідентичними самцями мишей, поведінку яких оцінювали в тесті «відкрите поле». Для цього тварин по одному садили в кут великої пластикової камери і протягом 5 хвилин спостерігали за тим, як вони бігають по камері, піднімаються на задні лапки і досліджують незнайоме місце. За характером поведінки всіх мишей розділили на групи з високим, середнім і низьким рівнем орієнтовно-дослідницької поведінки (скорочено УІП).
Потім частина цих тварин стали донорами. Дослідники виділяли сплентоцити мишей з високим і низьким УІП і пересаджували їх іншим мишам. Клітини донорів з високим УІП вводили реципієнтам з низькою дослідницькою активністю і навпаки. На п'яту добу після трансплантації реципієнтів повторно піддавали тесту «відкритого поля». Контролем служили миші, яким пересаджували клітини донорів з таким же рівнем дослідницької активності, що і у них. Виявилося, що після пересадки імунокомпетентних клітин селезінки поведінка піддослідних мишей змінюється і стає такою ж, як у донорів. Тобто, реципієнти з початково низьким УІП ставали більш активними, а миші з високим УІП, отримавши клітини від неактивних донорів, знижували свою дослідницьку активність.
Мишам з різним рівнем УІП властива і різна ступінь емоційної напруги (яку вчені визначають за кількістю фекальних болюсів: чим їх більше, тим напруженіша тварина). Експерименти показали, що ступінь емоційного напруження реципієнта після трансплантації клітин також ставала схожою з донорською.
Поряд з поведінкою змінювалися і біохімічні показники мишей-реципієнтів. Наприклад, рівень регулятора імунокомпетентних клітин селезінки (макрофагів) інтерлейкіна змінювався після трансплантації відповідно до зміни мишачої поведінки.
Пересадка клітин селезінки впливала і на силу імунної відповіді мишей-реципієнтів. Зазначимо, що інтерлейкін відноситься до цитокінів - речовин, що регулюють міжклітинні взаємодії, визначають зростання, розмноження і загибель клітин, а також забезпечують узгодженість дії імунної, ендокринної і нервової систем. Дослідники припустили, що саме цитокіни, що виділяються клітинами селезінки, діють на головний мозок тварини і змінюють її поведінку. Донорські клітини селезінки, потрапляючи в організм миші-реципієнта, змінюють продукцію цитокінів у клітинах селезінки і впливають на клітинні імунні реакції.