Нервові імпульси симпатичної нервової системи дають сигнал імунітету атакувати підшлункову залозу.
При діабеті першого типу імунна система атакує клітини підшлункової залози, які синтезують інсулін - так звані бета-клітини. Без інсуліну клітини тіла не поглинають глюкозу, чий рівень у крові сильно підвищується. Все це призводить до цілої низки важких фізіологічних наслідків.
Досі не цілком ясно, чому імунітет раптом починає аутоімунну атаку на підшлункову залозу. Передбачається, що тут можуть грати роль і фактори навколишнього середовища, і генетичні особливості, і вірусна інфекція, і якісь особливості в кровопостачанні залози.
Дослідники з Інституту імунології в Ла-Холья і Уппсальського університету пишуть в Science Advances, що безпосереднім приводом до імунної війни проти клітин підшлункової залози може бути нервовий сигнал, що приходить в залізу за симпатичною нервовою системою. Це частина автономної нервової системи, яка регулює роботу різних внутрішніх органів. Симпатична нервова система, зокрема, посилює обмін речовин і стимулює серцеву діяльність, особливо в стресових ситуаціях.
Автори роботи експериментували з мишами, схильними до діабету першого типу. У таких мишей тим чи іншим способом відключали нерви симпатичної системи, що приходять до підшлункової залози. В результаті імунні клітини ніби переставали бачити бета-клітини залози. Тобто нервовий імпульс служив своєрідною сигнальною ракетою до аутоімунної атаки. Очевидно, вся справа була в тому, що на імунних клітинах є рецептори до нейромедіаторів. Нейрони вивільняють нейромедіатори, які вловлюють імунні клітини і роблять з нейромедіаторного сигналу неправильні висновки.
Можливо, ці результати допоможуть створити якийсь медичний засіб, що запобігає як діабету першого типу, так і іншим аутоімунним хворобам. Нехай імунна система залишається з підвищеною дратівливістю і готовністю атакувати своїх - головне, щоб вона не отримувала сигнал до такої атаки.