Надмірну вагу можна набрати навіть від здорової дієти, а все тому, що конкретні варіанти генів, які контролюють обмін речовин, не зможуть знайти з цією дієтою спільну мову.
Як би нас не запевняли в універсальній чудодійності чергової дієти, зараз, напевно, складно знайти людину, яка б у це повірила. Ми давно знаємо, що дієта на різних людей діє по-різному, і справа не стільки в тому, що у когось не вистачає волі витримати всі приписи, а в тому, що генетично ми досить помітно відрізняємося один від одного. Наш обмін речовин, як і все інше в організмі, залежить від генів, і якщо гени відрізняються, то і поживні речовини інакше розщеплюються, всмоктуються і накопичуються в тканинах тіла.
Експериментальне підтвердження тому отримали дослідники з Техаського університету A & M. Вільям Баррінгтон (William T. Barrington) і його колеги протягом півроку тримали піддослідних мишей на п'яти різних дієтах: умовної американської, середземноморської, японської та кетогенної; п'ята дієта була не зовсім дієтою, це був стандартний мишачий корм. Відповідно, американська дієта (єдина нездорова з усіх) була багата на жирів і очищених вуглеводів; з корму для кетогенної дієти прибрали вуглеводи, але додали багато жирів і білків; японська дієта включала в себе рис і екстракт зеленого чаю; середземноморська - пшеницю та екстракт з червоного вина.
Суть же експерименту була в тому, що мишей було чотири групи, і якщо всередині кожної з них особини генетично мало відрізнялися один від одного, то самі групи відрізнялися один від одного приблизно так само, як дві різні людини. Кожну групу проганяли через кожну з п'яти дієт. Виявилося, що більш-менш однаковий результат дає тільки та, в якій багато жирів і вуглеводів (яку назвали американською) - на ній тварини швидко набирали вагу, хоча не всі групи однаковою мірою.
У двох випадках все дійшло до ожиріння і супутнього метаболічного синдрому (так називають комплексне порушення обміну речовин, яке може перетворитися на діабет другого типу); у двох інших групах миші перенесли американську дієту з меншими проблемами, і в одному випадку всі ознаки нездорового харчування полягали лише в підвищеному вмісті жиру в печінці і невеликій надбавці у вазі.
Те, що їжа з жирами і вуглеводами порушує обмін речовин, говорять вже давно, так що результат з американською дієтою за великим рахунком не такий вже й дивний. Однак, як пишуть автори роботи в журналі Genetics, деякі з мишей отримували ожиріння і від інших, здорових дієт. Були такі, у яких надмірна вага з'явилася на середземноморській дієті (хоча цій надмірній вазі було далеко до ожиріння від дієти американської). На «японській їжі» три групи почувалися добре, але у четвертої почалися неприємності: у мишей з четвертої групи печінка дуже швидко набрала стільки жиру, що це стало проблемою. На кетогенній дієті дві групи відчували себе нормально, але у третьої почалося справжнє ожиріння, з підвищеним рівнем холестерину і знову-таки великою кількістю жиру в печінці, а миші четвертої групи, хоча і залишалися зовні підтягнутими, все одно стали важити помітно більше. Результати були ті ж незалежно від того, обмежували тварин в їжі чи дозволяли їсти, скільки влізе.
Насправді, залежність ефективності дієти від генів почали досліджувати не сьогодні і не вчора. Наприклад, у зв'язку із середземноморським типом харчування часто говорять, що він зберігає серце здоровим, проте відомо, що кардіопротекторні властивості такої дієти проявляються лише в тому випадку, якщо серцю загрожує певний генетичний дефект - мутацією в гені транскрипційного фактора TCF7L2, який регулює обмін глюкози. Якщо з геном білка TCF7L2 все гаразд, дієта ніякого впливу на серцеве здоров'я не чинить (і, ймовірно, від серцево-судинних неприємностей, пов'язаних з іншими причинами, не захищає).
Однак прямих експериментальних робіт на тему генів і дієти поки що замало. Звичайно, миші - не люди, проте в даному випадку важливо, що вдалося в принципі продемонструвати зв'язок генетичних відмінностей з тим, як організм реагує на той чи інший раціон. Правда, ми поки не знаємо, які саме в точності генетичні особливості можуть призвести до того, що від кетогенної або середземноморської дієти з'явиться зайва вага, так що в цьому питанні залишається сподіватися на майбутні дослідження.