Імунітет, «розігрітий» занадто сильним вірусом, заважає працювати нервовим клітинам мозку.
Всякий, хто хоч раз хворів на грип, знає, що поки грипуєш, голова працює погано. Але в деяких випадках наслідки грипу можуть позначатися на когнітивних функціях і після одужання.
Мартін Корте (Martin Korte) з Брауншвейзького технічного університету і його колеги експериментували з мишами і трьома типами вірусу: H1N1, відомим за епідемією свинячого грипу в 2009 році; H7N7, досить небезпечним штамом, який, однак, рідко зустрічається у людей; і H3N2, від якого найчастіше страждають в нинішньому грипозному сезоні.
Віруси впорскували мишам у ніс, тварини хворіли, потім одужували, і через місяць після інфекції виглядали так само, як до хвороби. Однак у тих з них, які перехворіли штаммами H3N2 і H7N7, пам'ять працювала помітно гірше: коли їх запускали у водяний лабіринт, де потрібно було знайти плавучу платформу, мишам було складніше запам'ятати до неї правильний шлях, і проблеми з пам'яттю тривали у них цілих чотири місяці. У тих, які перехворіли більш м'яким штамом H1N1, пам'ять працювала нормально.
У статті в Journal of Neuroscience йдеться, що після важкого грипу у мишей змінювалися нейрони в гіпокампі - одному з головних центрів пам'яті. У нейронів гіпокампа ставало менше так званих дендритних шипиків - виростів на поверхні клітини, які позначають місця, де нейрон може сформувати синапс з іншим нейроном. Якщо шипіків стає мало, значить, нейрон не так активно бере участь у нервових ланцюжках, а пам'ять, як відомо, безпосередньо залежить від здатності нейронів вступати в контакт один з одним.
Штам H7N7 може безпосередньо заражати клітини мозку, але H1N1 і H3N2 в мозок проходять дуже рідко. І швидше за все тут справа не в самому вірусі, а в імунітеті. Після грипу у мишей в мозку ставало багато імунних клітин мікроглії, які роблять те ж, що їх колеги в інших органах, тобто знищують заражені клітини, прибирають молекулярне і клітинне сміття тощо.
Але імунітет - зброя обопільна, і давно відомо, що від запалення страждають і здорові тканини. Зазвичай після хвороби імунна система заспокоюється швидко, проте, за словами авторів роботи, в мозку у мишей клітин мікроглії залишалося занадто багато навіть через два місяці після грипу. Ймовірно, проблеми з пам'яттю у тварин були якраз тому, що імунітет в мозку довго не міг вгамуватися.
Як у цьому сенсі веде себе наша імунна система, ще належить перевірити, але не виключено, що для повної реабілітації після особливо важких форм грипу потрібно звертати спеціальну увагу на мозок теж.
За матеріалами ScienceNews.