Швидке поширення гончарних виробів пояснюється, ймовірно, не стільки екологічними, скільки культурними процесами.
Кераміка - перший штучний матеріал, створений людськими руками. Раніше за все робити судини з обпаленої глини навчилися, мабуть, на Далекому Сході. В Японії гончарство з'явилося близько 16 тисяч років тому, але поширювалося воно повільно. Тільки після закінчення льодовикового періоду, близько 11,5 тисячі років тому, цей процес різко прискорився.
Багато років точаться суперечки про те, чому кераміка раптом стала такою популярною у давніх мисливців-збирачів. Одним з найважливіших факторів вважається зміна клімату. Потепління і повернення лісів туди, звідки їх вигнав холод, змінило раціон давніх людей. Це призвело до змін у стародавній «кулінарії»: нова їжа вимагала інших способів приготування, обробки та зберігання. Тут і стала в нагоді кераміка. Однак нове дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, спростовує «екологічну» теорію.
Міжнародна команда дослідників детально вивчила 143 посудини з Торіхами, археологічної пам'ятки в західній частині Японії, вік яких у сукупності охоплює період у 9 тисяч років. Ліпіди, витягнуті з кераміки, піддавали молекулярному та ізотопному аналізу, в результаті чого вдалося визначити види їжі, яку готували і зберігали в ній протягом довгого часу. Виявилося, що незважаючи на потепління, раціон стародавніх людей Японії залишався незмінним: вони харчувалися в основному морською і прісноводною рибою і молюсками.
Аналіз кераміки також показав, що рослинна їжа або м'ясо тварин з'являлися в ній рідко. Єдина істотна зміна, яка відбувається з плином часу - збільшення частки прісноводної риби.
Автори роботи вважають, що швидке поширення гончарства близько 11,5 тисячі років тому було пов'язане не з екологічними змінами, а з культурними впливами. "Ми починаємо розуміти, чому був винайдений глиняний посуд і чому він набув такого поширення. Здається, причина полягає не в особливостях харчування, а в запозиченні традиції бенкетів і святкових змагань, частиною яких було приготування риби і молюсків ", - сказав Олівер Крейг (Oliver Craig), 1916 з Йоркського університету (Великобританія).
Дари моря і річок сторіччями залишалися стабільним харчовим ресурсом, який не залежав від зміни клімату. Ймовірно, цим пояснюється стійкість традиції.
"Результати нашої роботи відкривають новий етап у дослідженні кераміки Східної Азії. Вони показують, як важливо, щоб органічний аналіз [...] гончарних виробів став широко поширеною практикою ", - говорить Шинья Шода (Shinya Shoda), науковий співробітник Науково-дослідного інституту культурної спадщини в Нарі (Японія).
За матеріалами University of York.