... а у дівчаток у соціальних мережах депресія, навпаки, стає тільки сильнішою.
Малорухливий спосіб життя робить людину схильною до тривоги і депресії. Можливо, це не так виражено у дорослих, але зате добре помітно у підлітків. Мова, правда, йде не про справжню клінічну депресію, а лише про такі симптоми, як пригнічений настрій, нездатність сконцентруватися на чомусь, нездатність отримати задоволення від раніше приємних речей. З одного боку, начебто нічого серйозного, з іншого боку, депресивні симптоми - нехай і без справжньої депресії - все-таки сильно псують життя, навіть якщо не згадувати про те, що вчитися в такому стані стає важче.
Рецепт тут, здавалося б, простий - перестати сидіти і почати рухатися. Але якщо підліток з якоїсь причини не може взяти і почати рухатися? А в нинішні ковидні часи і підліткам, і дорослим довелося примусово перейти на сидячий спосіб життя. Співробітники Університетського коледжу Лондона, Суінбернського технологічного університету, Каролінського інституту та Австралійського католицького університету пишуть у Psychological Medicine, що порятунком від депресивних симптомів у такій ситуації можуть стати комп'ютерні ігри. Правда, рецепт цей підходить не всім, а тільки хлопчикам.
Дослідники скористалися даними масштабного статистичного проекту, в якому брали участь понад 11 тисяч дітей, народжених у 2000-2002 роках. За ними спостерігали з самого народження, і в рамках цього проекту вони повинні були відповідати на різні питання. Зокрема, коли дітям було 11, у них запитували, скільки часу вони проводять у соціальних мережах і в інтернеті взагалі, скільки часу грають у відеоігри тощо. А коли їм виповнилося 14, вони заповнювали психологічний опитувальник, який повинен був виявити симптоми депресії. Зрозуміло, коли ці дані зіставляли, то враховували і соціальне становище підлітків, і їх стать, і фізичну активність, і загальний психологічний портрет особистості, і ще багато іншого.
Виявилося, що якщо в 11 років хлопчик грав у відеоігри рідше, ніж раз на місяць, то до 14 років депресивні симптоми у нього будуть проявлятися на 24% сильніше, ніж у того, хто грав у відеоігри більш-менш щодня. (У дослідженні оцінювали лише те, скільки разів підліток сідав за гру; загальний час, проведений у грі, в цьому випадку виміряти не вдалося.) У дівчаток такого зв'язку між відеоіграми і депресією не виявилося. Зате у них виявилося інше: якщо дівчинка в 11 років заходила в соціальні мережі не частіше ніж раз на місяць, то до 14 років депресія у неї буде (якщо буде) в середньому на 13% слабкіше, ніж у тієї, яка в соцмережі занурювалася часто і регулярно.
Вплив відеоігор і соціальних мереж на нашу психіку досліджують досить активно, хоча результати часом суперечать один одному. Наприклад, минулого року ми писали, що відеоігри погіршують соціальні навички дівчаток і не впливають на соціальні навички хлопчиків - правда, в тій роботі йшлося про шестирічних дітей. Також є дані про те, що відеоігри покращують увагу.
У той же час є ряд робіт (про які ми також час від часу повідомляємо), згідно з якими депресія і соціальні мережі явно пов'язані один з одним. Однак у більшості подібних досліджень автори обережно кажуть, що вони встановили поки тільки кореляцію, але не причинно-наслідковий зв'язок. Чи рятують відеоігри хлопчиків від депресії, або ж просто хлопчики, менш схильні до депресії, більше інших люблять грати - це психологам ще належить зрозуміти.