Глобальне потепління помітно відбивається на стані льодовиків в Арктиці, які відступають. Але процес цей відбувався на Землі неодноразово, і потім змінювався більш холодним часом, як це було зовсім недавно, в 60--70-ті роки минулого століття. І немає жодних підстав вважати, що сучасне потепління триватиме необмежено довго.
Про це говорив директор Інституту географії РАН академік Володимир Котляков, виступаючи з доповіддю на недавні засіданні Президії РАН.Нові
дослідження показують, сказав академік, що в останні роки наземне оледеніння Арктики в цілому зменшується. Однак важко сказати, як довготривалі виявлені зміни полярних льодовикових покривів, оскільки період інструментальних спостережень за ними охоплює всього кілька років. Проте, є все більше свідчень того, що льодовикові покриви набагато більш мінливі, ніж це вважалося раніше.
Володимир Котляков пояснив, що кліматичні зміни пов'язані з коливаннями загальної циркуляції атмосфери, які залежать від стану полярного вихору. В епохи потепління полярний вихор поглиблюється, що веде до ослаблення арктичного антициклону і посилення зонального потоку в атмосфері помірних широт. В епохи похолодання відзначаються протилежні зміни. Ці особливості циркуляції атмосфери пояснюються в свою чергу змінами сонячної активності і «дисиметрією Сонця», яка може змінюватися з періодом близько 60 років в межах 2,5% і має більший вплив у високоширотних областях. Крім того, коливання загальної циркуляції атмосфери пов'язані з автоколиваннями в системі «атмосфера - лід - океан». Не можна виключати і вплив аерозолів, і парникових газів антропогенного походження. Але вирішальна роль належить все-таки природним причинам.
Академік В.Котляков навів дані, які свідчать про те, що зміни глобального клімату в ХХ ст. відбувалися в основному під впливом природних причин, а зміна концентрації парникових газів в атмосфері не завжди узгоджується зі змінами клімату.
Кліматичні зміни мають поліциклічний характер, сказав він, і періоди його основних коливань у межах століття становлять приблизно 10, 20 і 60 років. Циклічність розвитку - один з головних законів природи. Природні цикли мають різну природу і тривалість - від сезонних до сто-тисячолітніх. Причини циклічності також різні і до кінця ще не відомі. Тому існуючі кліматичні моделі мають значний розкид, а прийдешній клімат прогнозується з великою часткою ймовірності.
Директор інституту географії РАН підкреслив, що весь сучасний уклад життя людей на Землі такий, що будь-які кліматичні зміни можуть бути для нього несприятливі, оскільки весь цей уклад склався і бурхливо розвинувся в дуже вузький проміжок часу - в останнє століття. Людське суспільство має будувати свої господарські плани, беручи до уваги те, що відбувається, потепління, але воно повинно бути готове і до інших кліматичних змін, тому що земна система як і раніше живе за своїми природними законами, які антропогенний вплив поки, на щастя, не може зруйнувати.