Шимпанзе готові поділитися з товаришем навчальним знаряддям праці, якщо вони це знаряддя використовують дуже складним чином.
Шимпанзе вміють користуватися знаряддями праці: вони беруть камінь, коли треба розбити горіх, і намагаються паличкою дістати комах з якої-небудь розщілини. Але не всі шимпанзе однаково здатні, і не всі самі здогадуються, що потрібно зробити з каменем або паличкою. Притому ніяких навчальних курсів у них не передбачено: якщо хочеш чогось навчитися, спостерігай за іншими. Максимум, що може для тебе зробити твій товариш, який вже щось вміє, це віддати тобі інструмент, що відбувається дуже нечасто. Однак дослідники з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі пишуть в PNAS, що в деяких випадках шимпанзе дуже навіть готові піти назустріч товаришу, щоб той навчився, що потрібно робити з інструментами.
Відомо, що навички використання знарядь праці відрізняються серед шимпанзе від популяції до популяції, і одне і те ж завдання в різних популяціях можуть вирішувати по-різному. Автори роботи спостерігали якраз за двома популяціями шимпанзе, які використовували різні техніки для добування термітів. Щоб дістати термітів, мавпи засовують у щілини термітника паличку і потім дістають її, обліплену комахами.
В одній популяції шимпанзе займалися такою «риболовлею» у спрощеному вигляді, просто суючи паличку в термітник. А ось в іншій популяції мавпи використовували цілий набір інструментів, причому використовували їх у суворо визначеній послідовності. Крім того, «вудку» для термітів брали тільки від конкретного виду рослини і спеціальним чином її обробляли, щоб вона краще виконувала своє завдання.
Дослідники порівнювали, як передаються навички видобування термітів у цих двох популяціях. Виявилося, що в тій популяції, в якій маніпуляції з паличками були складнішими, шимпанзе втричі частіше дають свої інструменти іншим, і матері-шимпанзе з особливою готовністю віддають палички, коли їх про те просять. Навпаки, матері-шимпанзе, які поводилися з паличками простіше, частіше відмовлялися віддати інструмент своїм дітям, незважаючи на їхні прохання.
За словами авторів роботи, передачу інструменту цілком можна назвати навчанням: шимпанзе, який не вміє поводитися з паличкою для ловлі термітів, може розглянути її і знайти щось схоже за її зразком (а потім ще й обробити). Але готовність навчити іншого на прикладі свого інструменту проявлялася тільки в тій групі шимпанзе, де маніпуляції з інструментами були складнішими. Можливо, що щось схоже відбувалося і у людей: передача культури з рук в руки почалася тоді, коли культура вже досить сильно ускладнилася.