Сперматозоїди, які побували в космосі, годяться для запліднення.
Незважаючи на весь захист від космічного випромінювання, рівень радіації на Міжнародній космічній станції (МКС) залишається приблизно в сто разів вище, ніж на Землі. Як відомо, випромінювання шкодить ДНК; живі активні клітини в принципі можуть виправляти пошкодження в своєму геномі, однак, наприклад, людські сперматозоїди особливо чутливі до неполадок в ДНК.
Пошкодження хромосом у сперматозоїдах можуть обернутися різними неприємностями, від безпліддя у чоловіків до підвищеної ймовірності онкозахворювань у потомства. І все ж, як пишуть у своїй статті в PNAS дослідники з Університету Яманасі, космічних дефектів у сперматозоїдах не варто боятися так вже сильно.
Терухіко Вакаяма (Teruhiko Wakayama) і його колеги експериментували з насінням мишей, яке, заморожене до -95 ° С, понад дев'ять місяців перебувало на МКС. (Аналогічні зразки насіння весь цей час зберігалися при тій же температурі на Землі.) Як і очікувалося, ДНК в «космічних» сперматозоїдах виявилася сильно пошкоджена, так що можна було очікувати, що ніяку яйцеклітину вони запліднити вже не зможуть.
Але все виявилося навпаки: після процедури штучного запліднення і пересадки яйцеклітин у сурогатних матерів на світ з'явилися кілька десятків мишат, які були цілком здоровими і які самі згодом змогли залишити здорових дитинчат.
За словами авторів роботи, сперматозоїди, які побували на МКС, успішно запліднювали яйцеклітини з тією ж частотою, що і їхні «колеги», які залишалися на Землі. Очевидно, ДНК насіння все ж вдалося полагодити вже після запліднення, і зробили це ферменти яйцеклітин.
Можливо, що і у інших ссавців, включаючи людину, яйцеклітини можуть точно так само рятувати ДНК сперматозоїдів - якщо так, то чоловіки-космонавти можуть не побоюватися безпліддя через те, що хромосоми в їх статевих клітинах виявляться сильно пошкоджені через космічну радіацію; правда, щоб підтвердити це, все одно знадобляться додаткові експерименти.
З іншого боку, варто нагадати, що МКС знаходиться ще в межах геомагнітного щита, що захищає Землю від космічної радіації; якщо ж комусь знадобиться піти в глибший космос - наприклад, при перельоті з Землі на Марс - то тут генетичні дефекти в статевих клітинах можуть виявитися вже невиправними.
За матеріалами The Scientist.