Здоров «я кровоносних судин пов» язане з різноманітністю кишкової мікрофлори.
Зараз вже нікого не здивуєш розповідями про те, як багато всього в нашій фізіології залежить від кишкових бактерій. Вони не просто допомагають перетравлювати їжу - вони також відчутно впливають на обмін речовин, на імунітет і навіть на мозок.
Відомо, що деякі бактерії підвищують ймовірність захворювань, пов'язаних з обміном речовин: ожиріння, діабету тощо; інші ж, навпаки, допомагають залишатися стрункими і здоровими.
Але справа не тільки в тому, яких бактерій у кишківнику більше, а яких менше - важливо, щоб їх було багато і найрізноманітніших, важливе розмаїття мікрофлори. Вважається, що проблеми зі здоров'ям, які виникають через неправильну мікрофлору, виникають не в останню чергу тому, що між бактеріальним співтовариством та імунітетом виникає непорозуміння.
Імунітет стежить за шлунково-кишковим трактом дуже ретельно, знищуючи потенційно патогенні мікроорганізми ще до того, як вони встигнуть завдати шкоди; але притому імунітету потрібно навчитися відрізняти корисних бактерій від шкідливих. Якщо різноманітність мікробів велика, то і імунна система працює, як треба; якщо ж мікрофлора за видовим складом виявляється мізерною, то в імунітеті починається уповільнена запальна реакція, яка шкодить власним тканинам організму. Відомо, що мале розмаїття мікрофлори пов'язане з такими розладами, як запальна хвороба кишечника, діабет першого типу і псоріатичний артрит.
У недавній статті в European Heart Journal дослідники з Ноттінгемського університету і Королівського коледжу Лондона описують ще одну проблему, яка може виникнути через недостатньо різноманітні бактерії в нашому кишечнику.
Ана Вальдес (Ana M. Valdes) і її колеги проаналізували стан серцево-судинної системи у декількох сотень жінок-близнюків середнього віку - і виявилося, що є явний збіг між жорсткістю артеріальних стінок і складом кишкової мікрофлори: чим різноманітнішими були бактерії, тим менш жорсткими були стінки судин.
Від стану судин залежить робота серця. Жорсткі судинні стінки ставлять серце у скрутне становище - йому стає важко регулювати кровотік і адаптувати частоту власних скорочень до потреб органів і тканин у крові; тобто жорсткі судини - погані, хворі судини.
Звичайно, тут не потрібно забувати і про генетичні фактори, але в дослідженні аналізували близнюків, у яких генетика в тій чи іншій мірі однакова (залежно від того, про одно- іди двояйцевих близнюків йде мова), і якщо ми бачимо, що в одного близнюка судини жорсткіші, ніж в іншого, то справа тут все-таки не в генах.
Зрозуміло, тут також враховували і шкідливі звички, і рівень холестерину в крові, і ожиріння з діабетом - всі інші фактори, які погано впливають на судини, однак, за словами авторів роботи, їх вплив можна оцінити лише в 2%, тоді як вплив мікрофлори - в 10%.
Дослідники також з'ясували, що в крові жінок з більш різноманітною мікрофлорою є бактеріальні речовини, які пов'язані з нижчим ризиком діабету. Відомо, що цих речовин з'являється тим більше, чим більше в їжі рослинних волокон.
Вище ми говорили, що і різноманітна мікрофлора, і присутність певних видів бактерій знижує шанси захворіти на діабет; в даному випадку діабетичний ризик через мікрофлору співвіднесли зі станом судин. Крім того, необхідно підкреслити, що досі на людях ніхто не перевіряв, як пов'язані кишкові симбіотичні бактерії і жорсткі судини.
Нові результати зайвий раз підтверджують, що до своїх бактерій потрібно ставитися з увагою, і, якщо потрібно, приймати пробіотики та інші препарати, що допомагають підтримувати різноманітність мікрофлори.
Втім, пробіотики - не єдиний засіб; склад мікрофлори залежить від того, що ми їмо, а значить, її можна належним чином скорегувати за допомогою правильної дієти. Тут можна нагадати статтю співробітників Льовенського католицького університету, про яку ми писали два роки тому: у ній говорилося, що різноманітність кишкових бактерій підвищується не тільки від овочів, фруктів і йогуртів, але і від кави, чаю і вина.