Дельфіни чоловічої статі об'єднуються в групи для досягнення соціального успіху.
Дельфіни чоловічої статі не тільки створюють комплексні об'єднання на основі близьких відносин і дружби, але, в разі збігу ареалів проживання, формують також і інші союзи, йдеться в анонсі дослідження опублікованого нещодавно в журналі PRSB.
Вивченням пляшоконосих дельфінів Акульєю Бухти в Австралії займалася група вчених під керівництвом Срдана Рандіка з Університету Массачусетсу, США - серед них дослідники з Університету Нового Південного Уельсу (UNSW) Річард Коннор, Білл Шервін і Майкл Крутзен.
Для закріплення дружніх уз дельфіни-самці контактують фізично - трутся носами і плавниками. Попередні дослідження показали, що дельфіни Акульів Бухти групуються в три різних види спільнот. Однак при детальному вивченні з'ясувалося, що вони також люблять створювати унікальну комбінацію чоловічих об'єднань всередині «відкритої соціальної мережі» - модель, яка не має аналогій ні серед інших тварин, ні навіть серед інших дельфіньих спільнот.
Групи від двох до трьох самців формують спілки «першого порядку», в які залучені близькі родичі, наприклад, двоюрідні брати. Така кооперація потрібна їм для захисту або доглядання за самками. Тривалі дослідження, проведені багатьма вченими в Акульї Бухті, виявили, що ці невеликі групи можуть існувати до 20 років. Іноді такі спільноти допомагають один одному в догляданні за самками, але можуть і змагатися за дамську увагу.
Команди з 4 - 14 самців кооперуються для створення спілок «другого порядку». Їхня мета - можливі напади на інші спільноти або захист від подібних нападів. Союзи «другого порядку» зберігаються до 15 років і можуть вважатися основною одиницею соціальної організації самців дельфінів Акульєю Бухти, заявляють дослідники. Але цим справа не обмежується: дві (або більше) групи «другого порядку» час від часу можуть об'єднуватися для створення союзу «третього порядку».
Дослідникам вдалося відповісти на питання: «Як дельфіни вирішують, створювати союз чи ні?». Команда Рандіка змогла диференціювати ці союзи від так званої «захисної моделі суспільства», використовуваної, наприклад, шимпанзе, в якій напівзакриті групи тварин (ті, що можуть прийняти особливостей, що відкололися від інших груп) захищені самцями в ареалі проживання конкретної зграї.
Однак вони не можуть бути зараховані до «захисної моделі сезону спарювання», коли самці захищають певний ареал проживання тільки протягом сезону спарювання. Протягом цього періоду межі одного союзу можуть трохи перекривати зону впливу іншого, але можуть також заходити в зону проживання певних самок.
Крім того, дослідження виявило, що навіть найбільші спільноти дельфінів так не чинять. Головна відмінність при зіставленні поведінки шимпанзе і дельфінів полягає в тому, що дельфіни взаємодіють на рівні соціальної мережі, об'єднуючись і розлучаючись, включаючи «дружні» союзи між самцями, чого серед шимпанзе не спостерігається.
"Тепер ми зрозуміли, що у самців, як і у самок, перекриваються ареали проживання, - сказав Коннор. - Люди, слони та інші ссавці живуть напівзакритими групами, заснованими на поділі за статевою ознакою, проте взаємодіючими з іншими групами. Таким чином, слони і люди відрізняються від дельфінів ставленням між особинами в напівзакритих групах, однак вони мають схожу систему взаємин в цілому. Всі три види здатні переміщатися на значні відстані, що призводить до взаємодії між великою кількістю особин і груп, з іншого боку ускладнюючи взаємодію між ними ".