Щоб тримати в порядку свої транспортні магістралі, мурашкам-лісторезам не потрібні інструкції.
Мурахи-листорізи харчуються грибами, які вирощують на пережованих листках і квітках. Листя мурахи збирають з навколишніх дерев, вирізаючи з листя великі шматки і несучи їх у мурашник. Щоб листя було зручніше нести, мурахи будують дорогу, розчищаючи землю від лісового сору. Але дорогу мало побудувати, за нею потрібно ще й стежити, адже на ній постійно буде з'являтися нове сміття. А загальна довжина мурашиних шосе досягає в середньому 3 км.
Однак чи варто тут дивуватися? Ми ж знаємо, що мурахи - комахи суспільні, що у них дуже розвинені хімічні сигнали для комунікації і що роботу вони можуть робити спільно. Про листорізів раніше так і думали - що вони розчищають дорогу разом, залишаючи феромонові інструкції один одному, що до місця завалу приходить спеціальна бригада «дорожніх робітників», яка розчищає «шосе». Однак з часом у біологів стали з'являтися сумніви в тому, що для підтримки своїх дорожніх мегапроектів у мурахів є спеціальні бригади і що вони заради цього якось спеціально спілкуються.
Дослідники з Північно-Західного університету, Констанцського університету та Університету Монаша довгий час спостерігали як за природними колоніями листорізів, так і за мурахами, які жили в лабораторії. Комахою засмічували їх дороги, щоб зрозуміти, скільки мурашок зайняті в розчищенні і як вони при цьому спілкуються один з одним. Також автори роботи побудували комп'ютерні моделі, які описували поведінку комах, що працюють за тією чи іншою моделлю.
Якби розчищення завалів дійсно відбувалося внаслідок спілкування і скоординованої спільної роботи, то темп робіт змінювався б по ходу справи, або збистряючись, або сповільнюючись. На ділі ж, як йдеться у статті в Proceedings of the Royal Society B, кількість сміття, яке мурахи прибирали з дороги, з часом просто лінійно наростала, як якби кожен мураха просто сам брав сміття і сам його прибирав, не радячись ні з ким.
Можливо, якби вони дійсно спілкувалися один з одним на цю тему, обмінювалися інструкціями і т. д., розчистити дорогу можна було швидше. Але, як кажуть дослідники, на спілкування, на обмін інструкціями теж потрібна енергія. Працюючи кожен сам по собі, листорізи зменшують енергетичні витрати на добування їжі.
Здатність до складних форм комунікації, безумовно, в багатьох випадках виявляється перевагою, проте з точки зору організації праці (і еволюційного виграшу) часом більш корисним виявляється принцип «якщо можеш не спілкуватися - не спілкуйся».
За матеріалами Phys.org.