Основна мета нового американського проекту - дістати з-під дна океану зразки порід з глибини близько 2 км, а в перспективі - і зразки мантії земної кори.
Організатори проекту планують отримати відповіді на фундаментальні питання про еволюцію Землі на основі вивчення структури земної кори, простору між земною корою і мантією, відомого також як кордон Мохоровичича, і, нарешті, самої мантії, яка формує більшу частину маси і обсягу Землі і простягається вглиб до ядра на 2 900 км. Породи, що входять до її складу, кардинально відрізняються від тих, що утворюють континенти і океанічне дно.
Окремі зразки таких порід можна знайти і на поверхні Землі, куди вони виносяться в процесі утворення гір і при виверженнях вулканів, але ці породи, так чи інакше, не є «оригіналами», тому інтерес до «першоджерела» досить великий.
Дослідники планують протягом наступних декількох років протестувати бурові установки і нові техніки глибоководного буріння, а також намітити дві потенційні ділянки для майбутньої свердловини - на Гаваях і поруч з островами Коста-Ріки. Буріння вглиб мантії на континенті непрактично - товщина земної кори там досягає 60 км, кора ж під океаном значно молодша і тонша - треба пробурити всього 6 км. Однак разом з товщею океанських вод і планованою глибиною занурення в мантію - близько 500 м - загальна глибина, на якій будуть проводитися роботи, складе не менше 13 км. Для порівняння, довжина однієї з найглибших свердловин світу - Кольської надглибокої, яка була пробурена для вивчення літосфери в Мурманській області в тому місці, де межа Мохоровичича підходить близько до поверхні Землі, склала 12 261 м
.
Етап освоєння мантії почнеться не раніше 2018 року, а поки цієї весни буде організована експедиція до свердловини під назвою 1256D (недалеко від островів Коста-Ріки і Галапагоських островів), звідки дослідники сподіваються дістати зразки габбро - магматичної гірської породи, яка утворюється в нижніх шарах земної кори. Отримані матеріали стануть першими у своєму роді, витягнутими з-під океанічного дна з такої глибини.