Регулярні напади поганого настрою і порушення сну можуть бути пов'язані з мутацією в одному з «годинникових» генів.
У тому, що наш психологічний стан пов'язаний з якістю і кількістю сну, можна переконатися на власному досвіді - якщо ми погано, неспокійно спимо, то наступного ранку навряд чи прокинемося в хорошому настрої.
Але мова тут йде не тільки про недосипа (зрозуміло, що якщо ми замість семи-восьми годин спали всього три-чотири, то організм просто не встигне відпочити, і загальна втома позначиться на психологічному стані).
Порушення сну проявляються в незвичайній електричній активності сплячого мозку, в змінах тривалості сонних фаз і т. д., так що, буває, що людина за часом спить досить, але неправильно. І є клінічні дані, які говорять про те, що у людей з психоневрологічними порушеннями, з депресіями, з маніями сон часто буває з аномаліями. Зазвичай тут ще згадують таку річ, як сезонний афективний розлад, або сезонну депресію, що приходить до людини восени і взимку, і яка, мабуть, пов'язана з довжиною світлового дня (а світло, як відомо, приводить в рух добові ритми, від яких залежать і сон, і багато іншого).
Але як пов'язані настрій і сон у сенсі конкретного механізму, а не просто статистичного збігу? Чи існують якісь клітини і молекули, які пояснили б причинно-наслідковий зв'язок між тим і іншим - якщо він тут є? Дослідники з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско вважають, що - принаймні, частково - взаємозалежністю настрою і сну ми зобов'язані гену Period3, або Per3. Гени
Per свого часу стали першими генами циркадних ритмів, які вдалося виявити (як зазвичай, знайшли їх спочатку у дрозофіл - детально про них і про інші добові гени можна прочитати в нашому матеріалі).
Але зараз мова йде якраз про людей: Ін-Хуей Фу (Ying-Hui Fu) і її колеги аналізували геноми сімей, в яких порушень емоційного стану (включаючи сезонну депресію) супроводжували аномалії сну і добового ритму (наприклад, коли людина регулярно лягала спати і прокидалася раніше звичайного). Виявилося, що зазвичай у таких випадках можна виявити ще й пару мутацій (іноді одну, іноді іншу) у вищезгаданому гені Per3, які знижують стабільність кодованого ним білка, і послаблюють його вплив на інші «годинникові» білки. (Про всяк випадок уточнимо, що мова йде про один і той же ген Per3, у якого є різні мутантні форми.)
Коли схожі мутації внесли в мишачий Per3, то, по-перше, у тварин виявлявся збитий цикл сну-бадьорювання, по-друге, у них виникали ознаки депресії. Цікаво, що найбільш сильно депресія у мишей проявлялася при зменшенні світлового дня - тобто у тварин розвивався певний аналог сезонного афективного розладу. Результати експериментів опубліковані в журналі PNAS.
Мабуть, Per3 дійсно пов'язує настрій (чи то пак психологічний стан), сон і добові ритми. Однак тут потрібно зробити кілька важливих зауважень. По-перше, самі автори роботи вказують, що мутації, про які йде мова, досить рідкісні - за попередніми оцінками, вони є всього у 1% населення. По-друге, від сезонної депресії страждають від 2% до 9% людей. Тобто, ймовірно, у когось настрій восени і взимку погіршується з якихось інших причин, не пов'язаних з мутантним Per3.
Нарешті, по-третє - сам по собі сезонний афективний розлад викликає суперечки. З одного боку, пік депресивних симптомів припадає, за деякими даними, зовсім не на осінь-зиму, а на весну. З іншого - в недавній статті в Clinical Psychological Science взагалі йдеться про те, що сезонної депресії не існує: масштабний статистичний аналіз показав, що ніякого зв'язку між настроєм і порою року просто-таки немає.