Перебуваючи поруч із привабливою подругою, негарні самки метеликів-совок можуть розраховувати на деяку увагу з боку самців.
Комахи знаходять шлюбних партнерів по запаху - для цього у них є цілий арсенал феромонів. Чийсь запах може бути більш привабливим, чийсь - менш; відповідно, самка, яка пахне більш «цікаво», може розраховувати на більшу увагу з боку залицяльників. Але як тоді бути тим, кому із запахом не пощастило, а розмножуватися треба?
Астрід Гроот (Astrid Groot) і її колеги з Амстердамського університету, які спостерігали за метеликами-совками Heliothis virescens, виявили, що серед них трапляються такі, до яких самці взагалі ніколи не наближаються. Тим не менш, гени непривабливості зовсім не зникають з популяції, хоча повинні були б: адже непривабливі самки не залишають потомства. Подальші експерименти, однак, показали, що непривабливі самки H. virescens користуються своєрідним хитрощем, який дозволяє їм розраховувати на деяку увагу з боку самців.
Схрещуючи різних метеликів між собою, дослідники домоглися того, що у них на руках виявилися два різновиди самиць: одні пахли з точки зору самців надзвичайно сексуально, інші - надзвичайно несексуально. Потім тим і іншим в різних комбінаціях влаштовували побачення з самцями. Привабливий метелик у компанії з іншим таким же, природно, з великою ймовірністю знаходили собі партнерів; якщо ж обидві були непривабливими, то обидві майже завжди залишалися ні з чим.
Однак якщо до добре пахнущої самиці підсаджували погано пахнучу, то неприваблива самка раптом починала користуватися певною увагою з боку протилежної статі - її шанси знайти кавалера зростали на 17%. За словами авторів роботи, самці, прямуючи на вкрай цікавий запах однієї із самок, у міру наближення до мети збивалися з курсу і починали доглядати за непривабливою самицею, яка, таким чином, користувалася хмаром чужих «парфумів».
Для привабливих самок тут теж була своя вигода. Якщо в компанії з собі подібними їх шанси були 50 на 50 - адже увагу самців доводилося ділити з іншою такою ж «красунею», - то поруч з метеликом «дурнушкою» приваблива самка отримувала більше самцевої уваги. Свої результати дослідники повідомили на черговому конгресі Європейського товариства еволюційної біології.
Експерименти з метеликами якомога більш наочно показують, наскільки привабливість і взагалі сексуально-шлюбні справи можуть залежати від конкретного оточення: індивідуум привабливий не сам по собі, а в порівнянні з іншими. Тут само собою напрошується порівняння з людьми, і кожен, безсумнівно, згадає якусь книгу, кіно або серіал, в яких обігравалася б дружба яскравої красуні з «сірою мишкою» (або те ж саме, але в чоловічому варіанті) - але детально розвивати цю тему тут ми, мабуть, не будемо.
За матеріалами Science.