Нові лауреати зуміли довести, що крім гепатиту А і В є ще й третій гепатит, що його теж викликає вірус, і що одного тільки цього вірусу достатньо для хвороби.
Говорячи по-простому, гепатит - це запалення печінки. Причини у нього можуть бути різні: наприклад, зловживання алкоголем, або отруєння якимись токсинами, або аутоімунні проблеми. Але, крім того, є вірусні гепатити, про які, мабуть, ми чуємо найчастіше.
У 40-ті роки минулого століття стало ясно, що інфекційні гепатити діляться на дві групи. В одному випадку хвороба приходить через кишечник, з брудною водою і їжею. Такий гепатит отримав назву гепатиту А. Він порівняно легко виліковується і до довготривалих ускладнень не призводить. (Ще один гепатит, який приходить через кишечник - гепатит Е.) Збудники ж гепатитів другого типу з самого початку потрапляють у кров - і ось такий гепатит вже набагато серйозніший. Смертність від «кров'яних» гепатитів вища, не в останню чергу тому, що інфекція довгий час залишається невидимою, безсимптомною. Але коли хвороба, нарешті, проявляється, то проявляється вона відразу дуже серйозними симптомами. Поширені наслідки гепатитів другого типу - цироз і рак. Щороку "кров" яні "гепатити вбивають понад мільйон людей.
Зараз ми знаємо, що це гепатит В і гепатит С. (Є ще гепатит D, але його вірус зазвичай супроводжує гепатиту В.) У 60-ті роки вдалося виявити вірус гепатиту В, і в 1976 році за нього дали Нобелівську премію з фізіології та медицини. Але вірус гепатиту В були причиною далеко не всіх випадків гепатиту. Харві Алтер (Harvey J. Alter) і його колеги, які працювали в системі Національних інститутів здоров'я США, вивчали зараження гепатитом при переливанні крові. Тест на вірус гепатиту В (а також на вірус гепатиту А) дозволяв розпізнати заражену кров, проте були випадки гепатиту, коли цих вірусів у крові не було.
Експерименти Гарві Алтера на шимпанзе підтвердили, що мова йде дійсно про ще одного невідомого збудника гепатиту. Інші дослідження дозволили довести, що збудник вірусної природи. (Попутно з'ясувалося, що шимпанзе - єдині, крім людей, кого може заражати новий вірус.) Залишалося його визначити, але цього не могли зробити цілих десять років. Тим не менш, Майкл Хоутон (Michael Houghton) і його колеги з фармацевтичної фірми «Кайрон» зуміли-таки витягти з крові заражені шимпанзе фрагменти геному якогось невідомого вірусу. У цих фрагментах повинна була бути закодована інформація про вірусні білки, але як знайти потрібний фрагмент? Тут скористалися антитілами, що плавають у крові у хворих з невідомим вірусом. Імунітет синтезує антитіла у відповідь на будь-яку інфекцію. Гепатитні антитіла допомогли виявити серед шматків вірусного геному такий фрагмент, в якому було достатньо інформації, щоб хоч якось судити про новий вірус. Виявилося, він належить групі флавівірусів, великій групі РНК-вірусів (чиї гени зашифровані не в ДНК, а в РНК) серед яких є вірус жовтої лихоманки і вірус кліщового енцефаліту. Новий вірус отримав назву вірусу гепатиту С.
Харві Алтер і Майкл Хоутон стали двома з трьох лауреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини цього року. Третій - Чарльз Райс (Charles M. Rice), який довів, що одного тільки вірусу гепатиту С достатньо для хвороби, і ніяких помічників, ніяких допоміжних факторів йому для цього не треба. Райс і його колеги помітили, що у вірусному геномі є ділянка, від якої залежить здатність вірусу розмножуватися. Якщо в цій ділянці виникали мутації, в клітці переставали з'являтися нові копії вірусної РНК. Щоб остаточно підтвердити, що все залежить тільки від вірусу і стану його РНК, був створений експериментальний штам, в якому критична ділянка геному була захищена від будь-яких змін. Коли експериментальну вірусну РНК вводили шимпанзе, у тих починалася хронічна хвороба печінки з симптомами такими ж, як у людей з гепатитом С.
Навряд чи варто детально розповідати про значення роботи трьох цьогорічних лауреатів. Без них число жертв гепатиту С було б явно набагато більшим, ніж воно є зараз. А так у нас є і діагностичні тести, що дозволяють виявити вірус гепатиту С (в тому числі і в переливаній крові), і противірусні ліки. Але більш детально про ліки від гепатиту С і про сам вірус ми розповімо в нашій статті в найближчому номері журналу.
За матеріалами Нобелівського комітету.