Супутникове сімейство Юпітера офіційно поповнилося десятьма мініатюрними лунами: тепер у газового гіганта 79 супутників.
Юпітер - газовий гігант, п'ята планета від Сонця. У ранні дні Сонячної системи він перебував набагато ближче до Сонця. У міру переміщення на нинішню орбіту Юпітер «перетасував» орбіти існуючих на той момент планет, перетворивши Сонячну систему на подобу білліардного столу. В результаті численних зіткнення утворилися відомі сьогодні планети, включаючи і нашу. У
процесі Юпітер напевно перетягнув за собою і супутникову свиту, «підібравши» по дорозі нові місяці: він важить в 2.5 рази більше, ніж інші планети Сонячної системи разом узяті, і така маса не може не бути привабливою - в прямому сенсі. Численні супутники Юпітера різняться в розмірі від декількох тисяч (діаметр Ганімеда становить близько 5268 км, 41% діаметра Землі) до всього декількох кілометрів, що ускладнює виявлення найменших з них. Кілька
днів тому астрономи, які відкрили нові супутники Юпітера, офіційно оголосили про відкриття на зустрічі Міжнародного астрономічного союзу в Парижі. Відкриття, як це іноді буває, було зроблено випадково. Сучасні теоретичні розрахунки вказують на те, що далеко за Плутоном ховається масивна планета (Планета Ікс, або Дев'ята планета), яка впливає на орбіти віддалених об'єктів Сонячної системи. Дослідники
полювали на цю таємничу планету за допомогою оновленого чотириметрового телескопа Blanco при обсверваторії Cerro Tololo в Чилі. Поки астрономи шукали нову планету, Юпітер потрапив у поле зору телескопа, і «видав» невідомі місяці. Додаткові спостереження за газовим гігантом протягом року остаточно підтвердили відкриття та орбіти супутників. Розмір
нових місяців не перевищує 3 кілометрів у діаметрі. Всі вони знаходяться далеко за орбітами головних лун Юпітера. Дві з них належать групі, яка обертається в тому ж напрямку, що і планета, і швидше за все є фрагментами великого місяця. Інші сім супутників знаходяться на більш віддаленій «ретроградній» орбіті. Це означає, що супутники на цій орбіті обертаються в протилежному Юпітеру напрямку. Ймовірно, ця група отримала свій напрямок обертання внаслідок зіткнень з кометами, астероїдами або іншими місяцями. Остання
з нових лун, попередньо названа Валетудо в частину правнучки Юпітера, теж знаходиться в ретроградному кластері, але при цьому обертається в тому ж напрямку, що її «прадідусь». Можливо, це останній осколок стародавнього місяця, який дав початок іншим об'єктам цього кластера супутників. Траєкторія
, по якій Валетудо «пробирається» крізь кластер, нестабільна, і швидше за все в якийсь момент зіткнення не минути. Варто додати, що в перекладі з португальської Vale-tudo означає «все дозволено», і цей термін використовується в Бразилії для боїв, в яких борці використовують змішані стилі єдиноборств. Наскільки впертий супутник виправдає цей аспект свого імені, буде зрозуміло з подальших спостережень. За
матеріалами Science