Органіка, що відтоює з мерзлоти, переробляється бактеріями в парникові гази.
Усі гіпотези, які описують потепління клімату, посилаються на парниковий ефект, відкритий ще в XIX столітті. Хоча основне джерело парникових газів - промислові підприємства, відносно недавно стали говорити і про внесок вічної мерзлоти, яка містить накопичені за мільйони років запаси різних вуглецевих сполук. Мерзлота відтоює, і в ній починають активно розмножуватися мікроорганізми, які переробляють органіку, що містить вуглець, і виділяють метан і вуглекислий газ. Причому суворі умови для мікроорганізмів не перешкода. У Сибіру, наприклад, знайдено мікроби, що виробляють метан у сольових озерах.
Дослідники з Аляскінського університету в Фербанксі дійшли висновку, що в XXI столітті головними джерелами парникових газів в Арктиці стануть термокарстові озера, що з'являються в Сибіру і на Алясці. Вони виникають через швидке танення снігу і верхні шари мерзлоти в тундрі. Одного разу з'явившись, невелике озеро починає акумулювати тепло, розтоплюючи мерзлоту глибше і глибше. Кейті Волтер Ентоні (Katey Walter Anthony) і її колеги використовували супутникові знімки і дані радіолокаційних досліджень тундри, щоб простежити історію появи таких озер. З'ясувалося, що вони в середньому стають глибшими, і причиною тому, очевидно, аномально висока температура. Мерзлота в тундрі зазвичай відстоює за літо на кілька сантиметрів, але під озерами ґрунт може танути зі швидкістю до метра на рік, пояснюється в опублікованому в Nature Communications дослідженні.
За розрахунками авторів роботи, якщо так буде продовжуватися і далі, то арктичні озера зрівняються за рівнем викиду метану з агроіндустрією. Чим тепліше буде ставати в Арктиці, чим більше буде термокарстових озер, а метан, що виходить з них, буде тим сильніше розігрівати атмосферу. Зараз деякі країни намагаються зменшити викид вуглекислого газу промисловими підприємствами. Але як бути з такою, що продовжує танути вічною мерзлотою? Можливо, ООН і Всесвітня метеорологічна організація, які спільно роблять прогнози кліматичних змін, придумають, що робити з термокарстовими озерами, якщо, звичайно, в цих організаціях звернуть увагу на результати дослідження.