Онезьке озеро допомогло мисливцям-збирачам епохи мезоліту пережити суворе похолодання, що тривало кілька століть.
Міжнародна група археологів і антропологів під керівництвом Ріка Скалтинга (Rick Schulting) з Оксфордського університету провела нове радіовуглецеве датування останків людей і тварин з Оленеостровського могильника.
Оленеострівський могильник - кладовище епохи мезоліту на острові Південний Оленій у північній частині Онезького озера. Під час розкопок у 1936-1938 роках археологи дослідили площу в 2350 м2, де відкрили 141 могилу, що включала 177 поховань чоловіків і жінок різних вікових груп, за винятком дітей молодше 5-6 років. Більшість похованих були рясно засипані охрою. У похоронному інвентарі археологи виявили знаряддя полювання та рибальства, предмети культу, скульптурні вироби та прикраси.
Попередній радіовуглецевий аналіз кісток був зроблений в 1980-і роки без урахування раціону жителів цього регіону епохи мезоліту. За словами дослідників, харчування прісноводною рибою може спотворювати результати датування. Так званий «прісноводний резервуарний ефект» (ПРЕ) збільшує вік датованого зразка за рахунок більш «старого» вуглецю в раціоні. Через водорості і підводні рослини «старий» вуглець передається по всьому харчовому ланцюгу аж до людини. Важливим джерелом цього «старого» вуглецю в прісноводних водоймах стають карбонатні мінерали в ґрунтових водах.
Для нового дослідження, результати якого опубліковані в журналі Nature Ecology & Evolution, були взяті зразки не тільки людських кісток, але і кісток наземних тварин, в основному прикраси з зубів європейського лося. За уточненими новими даними, могильник почали використовувати близько 8340-8200 років тому, а припинили приблизно 8125-7935 років тому. Судячи з палеокліматичних даних, період використання могильника збігся з тим, що трапилося близько 8200 років тому «коливанням Мізокко» - найсуворішим глобальним похолоданням голоцену. Воно тривало від двох до чотирьох століть, протягом яких клімат значно змінився: в різних точках Землі температура впала на 1-5 ºС.
Дослідники припустили, що велике і глибоке Онезьке озеро в період, коли в регіоні стало складніше з добуванням їжі, стало важливим місцем промислу риби і дичини для декількох громад мисливців-збирачів (на це вказує різноманітність генетичних даних похованих з Оленеостровського могильника). І, можливо, пристроєм похоронного комплексу, зримо розділеного на дві ділянки кар'єрами і ямами, люди епохи мезоліту хотіли закріпити свої права на можливість тут рибалити і полювати.