«Їжа після шести» шкодить не тільки фігурі, а й мозку: якщо регулярно вечеряти в неурочний час, це може погано позначитися на пам'яті і здатності до навчання.
Навіть той, у кого ніколи не було проблем із зайвою вагою, знає, що «не можна їсти після шести». Пізня вечеря, особливо, якщо вона набула характеру звички, загрожує метаболічними розладами, які можуть призвести до появи надмірної ваги і діабету другого типу. Рік тому фахівці з Університету Вандербільта (США) висловили припущення, що тут вся справа в порушенні біологічного годинника: збитий добовий ритм змушує клітини починають поглинати поживні речовини в будь-який час, що призводить до накопичення жиру, появи несприйнятливості до інсуліну і т. д., аж до вищезгаданого діабету.
Однак їжа не на часі шкодить не тільки власне метаболічним процесам, а й вищій нервовій діяльності. Крістофер Колвелл (Christopher Colwell) разом з колегами з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі вирішив перевірити, як буде змінюватися поведінка мишей, якщо годувати їх не тоді, коли належить. Миші активні ночами, вдень же вони зазвичай сплять, так що дослідники постаралися виправити добовий розклад лабораторних мишей у відповідності з їх природним графіком. Деяких тварин годували тоді, коли вони пильнували, інших же годували тільки вдень, тобто в явно неурочний час. Миші швидко розуміли, коли чекати їжу, і самі прокидалися, щоб поїсти. Необхідно підкреслити, що, незважаючи на змінений добовий розпорядок, час на сон у них не зменшувався. Тобто, хоча деякі миші їли не за правилами, потім вони спали той же час, що і їхні «колеги», які жили за правильним розкладом. Це означає, що якби вдалося знайти якісь аномалії в поведінці, то причиною тому був би зовсім не недолік сну сам по собі.
Перед тим, як збити мишам розпорядок дня, їх поміщали в клітку з якимись двома предметами, щоб тварини їх обстежили і запам'ятали. Після «перепрограмування» тварини знову опинялися в клітці з двома предметами, один з яких повинен був бути їм знайомий (вони бачили його до початку експерименту), а інший - ні. Звичайні миші, яких годували в правильний час, мало приділили уваги знайомому предмету, але посилено вивчали інший, незнайомий. Навпаки, ті, кого годували в неурочний час, ніби забували, що один з об'єктів вони вже бачили, і з однаковим завзяттям вивчали обидва.
В іншому варіанті досвіду тварин лякали, після чого знову поміщали в те оточення, де їм довелося випробувати страх. Результати були схожі: миші зі зміненим добовим графіком вдруге відчували менший страх, забуваючи про те, що їм довелося тут перенести. Крім того, виявилося, що їжа в неурочний час погіршує здатність до навчання - ті, кого годували неправильно, витрачали більше часу на те, щоб запам'ятати що-небудь, порівняно з мишами, що жили за нормальним графіком. Результати експериментів дослідники доповіли на останній щорічній конференції Нейробіологічного товариства у Вашингтоні; коротко про них пише портал LceScience.
Відомо, що схоже погіршення пам'яті відбувається при синдромі зміни часового поясу, або джетлагу, причому в цьому випадку погіршення спостерігали як у мишей, так і у людини. Очевидно, і при джетлагу, і при пізній вечері має місце збій біологічного годинника, що призводить до подібних наслідків. Однак варто підкреслити, що у вищеописаній роботі експерименти ставили на мишах. Можливо, те ж саме відбувається і у нас з вами, проте отримані результати все одно доведеться підтверджувати в «людських» дослідженнях.